Перепоховання Коновальця: суспільна дискусія та позиція 3-го армійського корпусу

У Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ на лівому березі Києва відбулося богослужіння з нагоди перепоховання полковника Євгена Коновальця. У заході взяли участь командувач Третього армійського корпусу генерал Андрій Білецький та військовослужбовці корпусу.

Церемонія викликала неоднозначну реакцію: окрім критики з боку противників України, у суспільстві точаться дискусії щодо доцільності цього процесу з дипломатичного та юридичного погляду, а також стосовно вибору часу для його проведення.

Третій армійський корпус має попередній досвід участі в подібних заходах: 25 травня його представники були присутні на перепохованні полковника армії УНР Андрія Мельника на Національному військовому меморіальному кладовищі. Для корпусу повернення останків героїв в Україну є принциповою справою, що ґрунтується на традиціях, закладених легендарними командирами ОУН.

На армійських принципах Євгена Коновальця формувався полк «Азов», а також були засновані Військова школа імені полковника Євгена Коновальця, Третя штурмова бригада, Третій армійський корпус, Хорунжа служба, Патронатна служба «Янголи Трійки» та «Веті».

Зазначається, що це перепоховання не є ситуативною піар-акцією, а відображенням відданості традиціям полковника та частиною ідеології нової української армії. Символічним вважається те, що Росія, відповідальна за вбивство Коновальця, зазнає поразки, зокрема від формувань, які увібрали ідеї Січових стрільців, Чорних запорожців, УВО, ОУН та УПА.

В історичному контексті згадується рішення від 1 травня 1918 року про розформування полку Січових стрільців на вимогу німецького командування, що призвело до трагічних наслідків. Це підкреслює необхідність постійної боєздатності армії та підготовки кадрів, оскільки загроза з боку Росії не зникає після завершення окремих битв.