Міноборони роз'яснило порядок фіксації СЗЧ і розподіл повноважень щодо розшуку

Фіксація СЗЧ починається відразу після встановлення факту відсутності військовослужбовця на місці служби, у відпустці, відрядженні чи на лікуванні без поважних причин. Якщо це виявили під час шикування, переклички або зміни на чергуванні, безпосередній командир намагається зв'язатися з бійцем, опитує товаришів по службі, за потреби телефонує близьким чи родичам, чиї контакти є в особових даних, усно доповідає про відсутність вищому командиру, а згодом письмово, та за вказівкою начальника організовує першочергові заходи для встановлення місцеперебування.

Якщо військовослужбовець не з'явився без поважних причин протягом трьох годин, подається рапорт командуванню військової частини. Частина у встановленому порядку повідомляє зональний відділ Військової служби правопорядку та вище командування. Після опрацювання даних інформація про зафіксовану відсутність може відображатися в застосунку "Армія+" як червона стрічка на військовому документі.

У перші три доби відсутності військова частина та Військова служба правопорядку в межах своїх повноважень вживають першочергових заходів для встановлення місця перебування бійця, обов'язково призначається службове розслідування. Під час нього з'ясовують обставини, що сприяли вчиненню СЗЧ, і заходи для їх усунення надалі.

Якщо СЗЧ триває понад три доби і вчинене не в бойовій обстановці, у діях військовослужбовця можуть бути ознаки кримінального правопорушення за статтею 407 або 408 Кримінального кодексу України, що передбачає від 5 до 12 років позбавлення волі. Якщо ж тривалість СЗЧ не перевищує трьох діб і вчинене не в бойовій обстановці, боєць може самостійно повернутися до місця служби, а залежно від обставин до нього застосують дисциплінарну та/або адміністративну відповідальність. Добровільно повернутися до проходження служби можна і після трьох діб відсутності.

За результатами службового розслідування, якщо встановлені обставини можуть свідчити про кримінальне правопорушення, про це повідомляють Військову службу правопорядку, Державне бюро розслідувань, спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони та вище командування. За наявності підстав відомості вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинають розслідування. Окремо від первинного розшуку в межах кримінального провадження може бути оголошено розшук підозрюваного, зокрема коли його місцезнаходження невідоме.

Відомство наголосило, що під час воєнного стану військова служба військовослужбовця у СЗЧ не призупиняється, водночас на цей період не здійснюються грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення.

Повноваження між органами розподілені так: військова частина проводить першочергові заходи після виявлення відсутності та передає інформацію Військовій службі правопорядку; ВСП координує процес у межах Збройних Сил України та взаємодіє з іншими правоохоронними органами щодо внесення даних до відомчих баз; патрулі ВСП та працівники МВС можуть виявити військового зі статусом СЗЧ під час патрулювання чи перевірки документів; ДБР у провадженнях своєї підслідності здійснює досудове розслідування, збирає докази та проводить передбачені законом слідчі й процесуальні дії; Національна поліція виконує розшукові заходи в межах кримінального провадження за письмовим дорученням слідчого ДБР, зокрема перевірки за можливими місцями перебування, патрулювання, опитування осіб та використання систем відеоспостереження.

Якщо військовослужбовець перебуває у кримінальному розшуку, його доставляють до правоохоронного органу, який здійснює розшук у відповідній місцевості. В інших випадках боєць потрапляє до найближчого підрозділу Військової служби правопорядку.