Німеччина перевіряє лікарні на готовність до війни: бункер в Ульмі можуть відновити

По всій Німеччині урядові органи перевіряють, чи витримають медичні заклади та інфраструктура навантаження в умовах, якщо країні доведеться оборонятися. Серед об'єктів, які інспектують, — лікарня в Ульмі на південному заході країни: зовні вона майже не відрізняється від інших, хіба що люди у формі вказують на зв'язок із військом, але на глибині багатьох метрів під палатами розташований бункер часів Холодної війни.

Підземний медичний об'єкт добудували 1979 року, в розпал протистояння між Росією та Заходом. Його проєктували так, щоб лікарі могли лікувати поранених солдатів навіть після ядерного удару. Бункер розрахований на перебування до 2 тисяч людей протягом 90 днів. Більшу частину трьох десятиліть цей лабіринт не використовувався, тепер німецькі військові розглядають можливість його відновлення.

Від початку вторгнення Росії в Україну в Німеччині зафіксовано сплеск гібридних атак — зокрема спробу удару дроном із вибухівкою по аеропорту в Лейпцигу та кібератаки на лікарні. Міністр оборони Борис Пісторіус попереджав, що до 2029 року Росія може бути готовою до нападу на територію НАТО. У такому разі Німеччина має прийти на захист Альянсу, а через своє розташування, ймовірно, стане основним транзитним вузлом для військових і місцем їхнього медичного лікування.

У звіті Бундесверу, де моделювалися сценарії вторгнення Росії на територію НАТО, підрахували: щодня до Німеччини може прибувати до 1 тисячі поранених солдатів. П'ять військових лікарень країни швидко вичерпають свою пропускну спроможність, а закон вимагає, щоб у воєнний час допомогу надавали й цивільні лікарні. За такого навантаження закладам доведеться проводити сортування пацієнтів за пріоритетністю надання допомоги військовим і цивільним.

Саме тому увагу привернули об'єкти на кшталт ульмського — рідкісний приклад військово-медичного бункера в достатньо хорошому стані для поновлення експлуатації. Для цього потрібні мільйони євро на модернізацію застарілих систем вентиляції та електропостачання, і це лише частина загальних потреб.

«Чи готова до цього наша система охорони здоров'я? Єдина відповідь — ні. Попереду нас чекає марафон», — сказав головний лікар та командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Забезпечення лікарняних ліжок — лише один із викликів. Німеччині також потрібно зміцнити ланцюги постачання медичних засобів і краще координувати роботу військових та цивільних лікарень. Окреме питання — підготовка кадрів: за попередніми оцінками, лише кілька сотень лікарів у країні мають досвід лікування травм, пов'язаних із війною. Бундесвер та Німецька спільнота травматологів (DGU) пропонують курси для цивільних хірургів із лікування масових травм та поранень воєнного часу.

«Коли ця співпраця була офіційно закріплена у 2017 році, світ був зовсім іншим. Ніхто не вірив, що ситуація з безпекою повністю зміниться або що ми будемо говорити про сценарії колективної оборони. Тоді ми ще думали, що живемо в безпечному світі, за винятком ісламського тероризму», — зазначив генеральний секретар DGU Саша Флое.

Попит на такі курси високий: уряди деяких земель бронюють цілі тижні занять, вільні місця знайти важко. Найінтенсивніші програми, де використовують трупи та свиней під наркозом, дають змогу підготувати лише від 50 до 100 хірургів на рік.

У разі війни медичні підрозділи Бундесверу надаватимуть допомогу пораненим на передовій, а потім транспортуватимуть їх до Німеччини, де державні органи направлятимуть їх до цивільних лікарень. Цю стратегію випробували в березні під час найбільших за останні десятиліття медичних навчань: імітували напад на Литву та транспортування солдатів до лікарень у Берліні й деяких районах Бранденбургу. За словами Флое, навчання пройшли без ускладнень, але потрібна додаткова практика для ефективної взаємодії двох систем у надзвичайній ситуації.

Закон про безпеку в галузі охорони здоров'я, який мав надійти до парламенту цієї осені, покликаний створити систему моніторингу в режимі реального часу — щодо ліжок, ліків і персоналу з потрібними в умовах війни навичками. Наразі все відбувається фрагментарно, тож складно з'ясувати, де саме є фахівці та чи належно враховані лікарі й медсестри, які працюють волонтерами в гуманітарних організаціях або служать у резерві.

«Наразі ми маємо ці «острівці» — лікарні. Зараз завдання полягає в тому, щоб об'єднати їх у єдину систему», — сказала депутатка від ХДС та членкиня комітету з питань охорони здоров'я Бундестагу Марія-Лена Вайс.

За відсутності вказівок уряду частина компаній проводить власні розрахунки. Біотехнологічна CSL з'ясувала, що в деяких регіонах до 20% її співробітників можуть мобілізувати як резервістів або волонтерів. Керівниця компанії в Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Гьоффер зазначила, що водіїв вантажівок, багато з яких походять зі Східної Європи, можуть призвати до служби їхні рідні країни. Компанія шукає способи продовжити виробництво життєво важливих ліків у разі різкого стрибка попиту. Щоб виготовити препарат для травматологічної хірургії, CSL має зібрати й обробити донорську плазму — це може зайняти до року, а обмежений термін придатності готової продукції ускладнює створення стратегічних запасів.

«Без факторів згортання крові ситуація стане справді критичною», — зазначила Віттіх-Гьоффер. За її словами, якщо поранені солдати почнуть прибувати до Німеччини в масштабах, визначених Бундесвером, «ніхто не буде готовий — ані ми, ані наші конкуренти».

Партнер PwC Майкл Ей, який спеціалізується на охороні здоров'я, розповів, що лікарні, особливо великі, звертаються за консультаціями щодо стійкості та планування дій у надзвичайних ситуаціях. Окрім оцінки фізичного захисту — куленепробивного скла та бар'єрів проти дронів — деякі заклади аналізують, на скільки вистачить запасів ліків і хірургічних матеріалів у разі кризи.

«Наша економіка значною мірою побудована на ланцюгах постачання за принципом «точно в строк». Це може бути корисно для ефективності та мінімізації замороженого капіталу, але саме так не будується стійкість», — сказав Ей, додавши, що Німеччині потрібні децентралізовані запаси масок, ліків та вакцин у різних місцях.

Російське вторгнення в Україну 2022 року стало реальним прикладом адаптації медичних систем до війни. Анестезіолог і професорка з Києва Катерина Білка розповіла, як персонал її лікарні імпровізував: переводив пацієнтів на нижчі поверхи, які вважалися безпечнішими, забарикадовував вікна від осколків скла під час повітряних ударів та перетворював підземні приміщення — роздягальні чи технічні кімнати — на лікувальні зони. Коли Росія почала атакувати енергетичну інфраструктуру, лікарні диверсифікували джерела електроенергії, встановлюючи генератори та сонячні панелі. За її словами, одним із найбільших викликів було впоратися з невизначеністю: «високий рівень стресу, брак інформації, брак розуміння».

Прямо навпроти Військового госпіталю Ульмська університетська клініка також готується до найгірших сценаріїв. У ній діє спеціальна команда з кризових ситуацій та забезпечення стійкості, яка проводить навчання з протидії терористичним атакам і вивчає можливість перетворення підземного паркінгу на довгострокове аварійне укриття.

Головний лікар клініки Удо Кайзерс зазначив, що багато німецьких будівель зводили в часи, коли стійкість і готовність до криз не були головними пріоритетами, а фінансування та гранти зазвичай покривають лише найбільш економічно вигідні заходи з будівництва чи реконструкції, а не найміцніші. Він також стурбований вразливістю ланцюга постачання медикаментів: Німеччина, як і більша частина Європи, залежить від Китаю в питанні багатьох критично важливих інгредієнтів для виробництва антибіотиків і знеболювальних. Лікарня збільшує запаси деяких життєво важливих ліків, але бюджетні обмеження ускладнюють це завдання. Німецьким лікарням рекомендують мати запас препаратів для інтенсивної терапії лише на шість тижнів.

Політична підтримка оновлення правової бази для роботи системи охорони здоров'я в умовах оборони чи війни широка. Попередній уряд працював над цим, але не встиг завершити до свого розпаду у 2024 році. Нинішня коаліція мала представити проєкт Закону про безпеку охорони здоров'я цього літа, але його відклали до осені — і незрозуміло, чи цієї мети досягнуть.

«Система охорони здоров'я відіграє центральну роль у функціонуванні суспільства. Соціальна згуртованість, а в кінцевому підсумку й моральний дух населення, значною мірою залежать від того, чи зможемо ми дотриматися обіцянки щодо забезпечення людей медичною допомогою», — додав Кайзерс.