Ексзаступник військового прокурора судиться з ZN.UA через розслідування
Дмитро Борзих, який фігурує у справі НАБУ, подав позов проти видання ZN.UA та його редакторки Інни Ведернікової. Перше засідання відбудеться 10 серпня у Печерському райсуді Києва.
Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих, який є підозрюваним у справі Національного антикорупційного бюро (НАБУ), подав судовий позов проти медіа ZN.UA та його редакторки Інни Ведернікової. Про це видання повідомило ввечері 9 серпня.
Підставою для позову стала публікація ZN.UA від квітня 2025 року, в якій йшлося про ймовірну протиправну діяльність Борзих. Перше засідання у справі призначене на 10 серпня в Печерському районному суді Києва.
Раніше НАБУ оголосило підозри у незаконному доступі до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, з яких близько 30 стосувалися справ самого бюро. Підозри отримали троє адвокатів компанії «Гарантія ваших прав», одним із яких є Борзих. Цій темі було присвячено розслідування ZN.UA під назвою «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів».
Борзих вимагає визнати інформацію з тексту ZN.UA недостовірною, оскільки медіа опублікувало його ім'я як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком. Він також планує стягнути з відповідачів майже 800 000 грн судових витрат, з яких 300 000 грн — на правову допомогу.
У виданні заявили, що вважають позов тиском на журналістів і мають намір захищати свою позицію в суді. Журналісти назвали чинне українське законодавство щодо публічних осіб і топкорупції «антиєвропейським» та небезпечним для суспільства.
Частина 4 статті 296 Цивільного кодексу забороняє публікувати ім'я затриманого, підозрюваного чи обвинуваченого до набрання законної сили обвинувальним вироком. Верховний Суд роз'яснював, що потреба держави інформувати суспільство про резонансні справи не є безумовною підставою для розкриття персональних даних, якщо це формує уявлення про винуватість особи. Водночас суд зазначав, що з уже оприлюдненої публікації можна видалити лише персональні дані, а не всю статтю, що мало б забезпечити баланс між правом особи та свободою медіа.
Журналісти наголошують, що у справах про велику корупцію чи службові зловживання, як-от операція «Мідас-Міндічгейт», публічність відіграє важливу роль: суспільство дізнається імена підозрюваних і може запобігти затягуванню справ до закриття за терміном давності.
У липні суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк залишив у силі заборону для ЦПК і «Слідства.Інфо» на публікацію розслідування про 143 об'єкти нерухомості, які належали братові директора ДБР.
