Операція «Вівальді»: 66-та ОМБр звільняє Лиманщину, на КСП керують боєм цілодобово

Другий механізований батальйон 66-ї окремої механізованої бригади «Онуки Адольфівни» звільняє Лиманщину в складі наступальної операції «Вівальді». Піхоту, яка йде на штурм, прикривають артилерія та аеророзвідка, а керівництво боєм здійснюють із командно-спостережного пункту (КСП) батальйону.

Командир батальйону на псевдо «Юдж» розповідає, що на КСП кожен, хто працює з монітором чи екраном, відповідає за свою ділянку. Особливо інтенсивною є робота під час підготовки до штурму. За його словами, тут немає поділу на день і ніч: чергові змінюються, а робота не припиняється.

Командир взводу розвідки на псевдо «Одиниця» пояснює, що на центральному екрані відстежують рух штурмової групи та всі підходи до української піхоти, яка перебуває в інших посадках. Аеророзвідники стежать за обстановкою навколо позицій, щоб до військових не наблизилися ні в повітрі, ні на землі.

За словами «Одиниці», російські війська застосовують FPV-дрони, які залишають на маршрутах пересування української піхоти. Такі безпілотники в режимі очікування тут називають «почекунами» або «ждунами» — вони ховаються, щоб уразити ціль. Українські дронарі виявляють їх і знищують.

Під час роботи на КСП постійно тримають зв'язок із піхотою. Серед переговорів лунають оплески — командир батальйону «Юдж» коментує доповідь про ураження трьох російських військових.

Заступник командира батальйону на псевдо «Комок» розповідає, що нині три позиції доповіли про чотирьох-п'ятьох убитих росіян, а також рухаються три групи. Він виконує обов'язки капітана бою, його чергування триває вісім годин. За його словами, є черговий по розвідці, черговий по артилерії, а всі напрямки зводяться до капітана бою, який керує цими інструментами.

«Комок» зазначає, що навіть коли штурмових дій не заплановано, робота не зупиняється: військові стежать за позиціями та постійно ведуть розвідку й спостереження. Під час спілкування він продовжує ухвалювати рішення — зокрема про те, чи сідають бійці, чи рухаються назад, залежно від того, чи чує ворожий безпілотник піхота.

Командир батальйону «Юдж» розповідає, що раніше командир батальйону, черговий зв'язківець, начальник артилерії та начальник розвідки перебували на батальйоні постійно, здійснюючи цілодобове управління. За його словами, це сильно виснажувало військовослужбовців.

На КСП зберігають і спеціальний капітанський капелюх. «Юдж» розповідає, що тривалий час був капітаном, його прізвище — Горобець, тож капелюх був капітанський. Коли він став майором, капелюх втратив актуальність, але раніше його носив капітан бою — це армійський гумор, який пояснює, що система працює й так.

На Лиманському напрямку триває наступальна операція Сил оборони України «Вівальді». Українські війська ведуть наступ на півночі Донецької області в районі Лимана. Удалося звільнити село Середнє та зачистити від російської піхоти Новоселівку, Олександрівку, Ярову й Коровій Яр.

Під час першого етапу операції, який здійснили в режимі інформаційної тиші, зачистили 75 км², ще 10 км² деокупували. Про перший етап 15 вересня 2026 року повідомив командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.

До операції залучили підрозділи 60 окремої механізованої бригади, 125 окремої важкої механізованої бригади, батальонну тактичну групу 3 штурмової бригади, 3 окремий розвідувальний та 25 окремий протитанковий батальйони корпусу, 66 окрему механізовану бригаду, 85 тактичну групу 8 полку ССО, спецпідрозділ ГУР «Артан» та 10 прикордонний загін «Дозор». Село Середнє звільняли батальйони 66 ОМБр, зачистку провели без втрат.

20 вересня Третій армійський корпус та Білецький повідомили про звільнення сіл Шандриголове та Дерилове на півночі Донецької області, а також про перехід Дробишевого під повний контроль Сил оборони України. За даними підрозділу, в межах першого та другого етапів під контроль повернули близько 125 км², з яких 50 км² — деокуповані.