На Кіровоградщині поховали трьох військових, які загинули на фронті

У Новомиргородській громаді поховали Богдана Приза. Він народився 18 листопада 1995 року в Кропивницькому, перші чотири роки мешкав із батьками в Новомиргороді, згодом родина переїхала до села Турія. Там він із золотою медаллю закінчив ліцей, а потім вступив до Національного університету «Одеська юридична академія», який завершив у 2018 році з червоним дипломом. У 2020-му одружився й переїхав на Хмельниччину, працював ревізором у мережі магазинів.

До лав Збройних сил України Богдана Приза мобілізували у 2023 році. Він пройшов навчання у Великій Британії, після повернення отримав посаду снайпера і був розподілений до 5-ї окремої штурмової розвідувальної бригади «Київська». Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Загинув 29 вересня 2023 року поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Три роки військового вважали зниклим безвісти. Поховали його в рідному селі Турія. У загиблого залишилися батьки, дружина, донька та сестра.

Юрій Чебан народився 11 липня 1996 року в селі Мар'янопіль Новоукраїнської громади, навчався в місцевій школі, а згодом здобув професію тракториста-машиніста в Новоукраїнському професійно-технічному училищі №40. Після навчання залишився в Новоукраїнці, де одружився з Тетяною та разом із нею виховував доньку Валерію. Працював будівельником.

До Збройних сил України він приєднався 10 серпня 2024 року. Після навчання служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді та виконував бойові завдання на Донеччині. Зв'язок із ним обірвався під час боїв біля села Парасковіївка Покровського району Донецької області. Нині стало відомо, що солдат Юрій Чебан загинув 5 листопада 2024 року. Йому було 28 років. Про це повідомили на сторінці Новоукраїнської міської ради у Facebook.

Третій загиблий — Олександр Дорофєєв із села Войнівка Глодоської громади Новоукраїнського району, який народився 9 вересня 1980 року. Він служив заступником командира бойової машини — навідником-оператором у 1-й штурмовій роті 2-го штурмового батальйону однієї з військових частин. Боєць загинув 20 серпня 2026 року, напрямок не повідомляли. Попрощалися з ним у селі Войнівка та поховали на місцевому кладовищі. Йому було 45 років.

23 вересня у Глодоській громаді оголосили День жалоби, про це повідомили на сторінці сільської ради у Facebook.