Воїн на війні, а вдома – чоловік, батько, син... Важливість психологічної реабілітації після війни сьогодні дуже актуальна. Солдати, які беруть безпосередню участь у бойових діях проходять через стресові ситуації, які можна розділити на стрес в бойових умовах і на постбойовий стрес.

Простою мовою бойовий стрес можна описати так: «Перший бій – це як перший секс. Тільки баба при цьому страшна, як смертний гріх, і не ти її бажаєш, а вона тебе, до того ж в жорсткій і категоричній формі. Тобто ти «ні», а вона «так» і прямо зараз і тут». Постбойовий стрес або як його ще називають синдром війни – це коли воїн повернувся з війни, але вона не пішла від нього, а залишається жити в його підсвідомому, а то й свідомому просторі. Тому для багатьох військових війна не завершилась навіть після повернення із зони АТО. Українські медики все частіше діагностують психічні розлади у бійців, які побували на передовій. Головні симптоми – безсоння та підвищена чутливість до різких звуків. Особливо тих, що нагадують постріл або ж політ снаряду.

Наша держава все більше уваги приділяє психофізіологічній реабілітації українських бійців, які приймали участь у бойових діях на сході країни. Також це питання стоїть на постійному контролі в Оперативному Командуванні "Північ" звідки до 26 артилерійській бригади прибула спеціалізована мобільна група для проведення психофізіологічної діагностики особового складу підрозділу, який перебував в районі виконання бойового завдання.

Група складалась з чарівних жінок-військовослужбовців, які пройшли спеціальне навчання та мають право надавати психологічну допомогу особам, що пережили стресову ситуацію. Не зразу, але з жартами, життєвими розповідями, деякими особистими спогадами налагоджувався контакт між ведучими та членами груп. Знаходилась спільна мова і налагоджувалась співпраця. Люди перелаштовували своє сприйняття оточуючої реальності на мирний лад. В перший день психологи працювали у чотирьох групах з визначеною кількістю людей, там ведучими оцінювався стрес, визначалась "симптоматика" та необхідна психологічна підтримка бійцям. Другий день був заповнений індивідуальною роботою з кожним військовослужбовцем, під час якої ним надавалась необхідна інформація та планувалась подальша допомога. Третій день став днем тренінгу, коли через "вентиляцію" вражень та емоцій, зменшення тривоги та напруги, що досягаються в процесі інтенсивного "обміну" почуттями, мобілізації ресурсів для соціальної підтримки, посилення групової солідарності та згуртованості відбувається підготовка учасників до правильного сприйняття свого наступного стану та використання різноманітних стратегій психологічної допомоги.

Причому наслідки екстремальних ситуацій можуть бути не лише негативними, а й позитивними. В комплекс позитивних надбань входять: підвищення майстерності, професіоналізму, досвіду групової та індивідуальної роботи, особистісна самореалізація, соціальне визнання, підвищення соціального статусу, кар’єрне зростання, впевненість у власних силах та віра в своїх колег.

Психофізіологічна реабілітація ще тільки укоріняється в бригаді, тому командування частини сподівається на подальшу співпрацю з фахівцями з ОК "Північ". Отримані під час заходів вміння і навички допоможуть бійцям швидко переключатись між військовим і мирним життям, що покращить спілкування з оточуючими і значно знизить рівень конфліктів в сім'ях. Опановані техніки саморегуляції та відновлення нададуть можливість учасникам підтримувати стан психічного та фізичного здоров'я на оптимальному рівні.