Злочинність у ЗСУ: статистика 2021–2025 років

·1533 слівредакція
Фронт

Рівень загальнокримінальної злочинності серед військовослужбовців Збройних Сил України у 2025 році виявився співмірним із цивільним суспільством. Про це свідчать дані, оприлюднені адвокаткою та колишньою заступницею міністра оборони Ганною Маляр.

У 2022 році чисельність ЗСУ зросла майже в чотири рази порівняно з 2021 роком. При цьому кількість загальнокримінальних правопорушень, скоєних військовослужбовцями, збільшилася приблизно у 3,3 раза. Таким чином, коефіцієнт злочинності на 10 тисяч осіб не перевищив показників масштабування соціальної групи.

Найвищий рівень злочинності серед військових зафіксовано у 2023 році. У 2024–2025 роках він знизився приблизно у півтора раза. Станом на 2025 рік коефіцієнт злочинності у ЗСУ лише на кілька правопорушень на 10 тисяч осіб перевищував аналогічний показник серед цивільного населення України (за даними зареєстрованих злочинів у додатку «Дія»).

Маляр наголошує, що аналіз абсолютних цифр без урахування зростання чисельності війська створює хибне враження про різкий сплеск злочинності. Насправді йдеться про масштабування великої соціальної групи: більше людей — більше правопорушень, але не пропорційно.

Військовослужбовці вчиняють злочини, але нульової злочинності не існує в жодній людській спільноті. Армія не формується у соціальному вакуумі: до її складу входять люди з різним досвідом, цінностями та моделями поведінки, включно з тими, хто мав кримінальний досвід до мобілізації. Військова форма не змінює особистість автоматично.

На рівень злочинності у війську впливають специфічні фактори: закрита ієрархія, демографічний склад (переважно чоловіки), постійний доступ до зброї, хронічне виснаження через бойові дії, посттравматичні розлади без належної допомоги, а також алкогольна та наркотична залежність. Окрему роль відіграють неформальні ієрархії, толерування насильства та замовчування правопорушень.

Маляр зазначає, що медійний резонанс навколо окремих злочинів не є статистичним показником. Кілька гучних випадків можуть створити враження масового явища, навіть коли коефіцієнт злочинності не зростає. Водночас резонанс часто стає єдиною надією жертв на справедливість через недовіру до правоохоронців і судів.

«Збройні Сили сьогодні значною мірою складаються з учорашніх цивільних. Армія отримала від суспільства його мужність, професійність, взаємодопомогу та готовність до самопожертви. Але разом із цим вона отримала його травми, залежності, конфлікти, упередження та кримінальні моделі поведінки», — резюмує авторка.

Читайте також