Свідок Єгови відмовився від зброї після мобілізації: апеляційний суд залишив накази про призов чинними

Позивач є членом Релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні та має статус священнослужителя — служителя (диякона) збору. Він просив визнати протиправними і скасувати накази про призов на військову службу під час мобілізації, про відправлення до військової частини, а також про призначення курсантом і зарахування до списків особового складу. Колегія суддів дійшла висновку не на його користь.

За встановленими судом обставинами, 22 квітня 2025 року чоловіка доставили до ТЦК представники Національної поліції — він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після уточнення військово-облікових даних він пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Того ж дня йому вручили повістку, а наказом начальника ТЦК його визначили призваним за мобілізацією та направили до військової частини. Наступного дня наказом командира частини чоловіка призначили курсантом навчального взводу.

Того ж 22 квітня він подав начальнику ТЦК письмову заяву з поясненням своєї позиції. До заяви додав довідку від Релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні», де зазначено: з 2007 року він є присвяченим охрещеним служителем об'єднання, а з 2019 року — призначений священнослужителем. Чоловік наполягав, що неодноразово повідомляв посадовців ТЦК про свої релігійні переконання та просив замінити військовий обов'язок альтернативною невійськовою службою.

Стаття 35 Конституції України передбачає заміну військового обов'язку альтернативною невійськовою службою, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина. Водночас апеляційний суд звернувся до спеціального Закону «Про альтернативну (невійськову) службу», за яким така служба запроваджується замість строкової військової служби. Цей механізм поширюється лише на тих, хто підлягає призову саме на строкову службу.

У цій справі чоловік був військовозобов'язаним і призваним під час мобілізації в особливий період, а не на строкову службу. Тому суд погодився з першою інстанцією, що передбачений законом механізм направлення на альтернативну службу тут не застосовується. Колегія суддів також зазначила, що Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначає порядку проходження альтернативної невійськової служби замість військової під час мобілізації в умовах воєнного стану. Крім того, закон не передбачає відстрочки лише на підставі релігійних переконань.

Рівненський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив, а Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Окремим нюансом справи стала перевірка законності примусового доставлення чоловіка до ТЦК саме як священнослужителя. Перевірка встановила певні порушення процедури, однак апеляційний суд не визнав це достатньою підставою для скасування наказів про призов і зарахування до військової частини. Таким чином, статус священнослужителя сам собою не дав автоматичного захисту від мобілізації, а порушення процедурного характеру не переважили результат медичного огляду та факт видання наказів.