Свідок Єгови відмовився від зброї після мобілізації: апеляційний суд залишив накази чинними

Священнослужитель Релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні, який має статус служителя (диякона) збору, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування кількох наказів: про призов на військову службу під час мобілізації, про направлення до військової частини, а також про призначення курсантом і зарахування до списків особового складу. Апеляційна інстанція залишила скаргу без задоволення.

Згідно з матеріалами справи, 22 квітня 2025 року представники Національної поліції доставили чоловіка до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Підставою стало перебування у розшуку за порушення правил військового обліку. Після уточнення військово-облікових даних він пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Того ж дня йому вручили повістку, а наказом начальника ТЦК визнали призваним за мобілізацією та направили до військової частини. Наступного дня наказом командира частини чоловіка призначили курсантом навчального взводу.

Ще 22 квітня чоловік подав начальнику ТЦК письмову заяву, у якій виклав свою позицію. До неї додав довідку від Релігійної організації "Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні". У документі зазначено, що з 2007 року він є присвяченим охрещеним служителем об'єднання, а з 2019 року призначений священнослужителем. У заяві чоловік наполягав, що неодноразово повідомляв посадовців ТЦК про свої релігійні переконання та просив замінити військовий обов'язок альтернативною невійськовою службою.

Суд звернувся до статті 35 Конституції України, яка передбачає заміну військового обов'язку альтернативною службою, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина. Водночас колегія суддів урахувала спеціальний Закон "Про альтернативну (невійськову) службу", за яким така служба запроваджується замість строкової військової служби. Цей механізм поширюється лише на тих, хто підлягає призову саме на строкову службу.

У цій справі чоловік був військовозобов'язаним і призваним під час мобілізації в особливий період, а не на строкову службу. Суд погодився з висновком першої інстанції, що передбачений законом механізм направлення на альтернативну службу тут не застосовується. Колегія суддів також зазначила, що Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не визначає порядку проходження альтернативної невійськової служби замість військової під час мобілізації в умовах воєнного стану. Крім того, закон не передбачає відстрочки лише на підставі релігійних переконань.

Рівненський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив, а Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Окремо суд перевіряв законність примусового доставлення чоловіка до ТЦК саме як священнослужителя. Перевірка виявила певні порушення процедури, проте апеляційна інстанція не визнала їх достатньою підставою для скасування наказів про призов і зарахування до військової частини. Отже, статус священнослужителя сам собою не дав автоматичного захисту від мобілізації, а процедурні порушення не переважили результат медичного огляду та факт видання наказів.