Понад 3300 терміналів Starlink: як супутниковий зв'язок змінює керування дронами

За чотири роки повномасштабної війни Фонд Сергія Притули передав Силам оборони понад 3300 терміналів Starlink. Якщо у 2022 році їх просили для координації підрозділів, передачі розвідданих і роботи там, де зв'язку не було, то тепер запит дедалі частіше формулюють інакше: Starlink потрібен як складова системи керування безпілотниками на великих дистанціях.

Українські військові одними з перших почали застосовувати супутниковий зв'язок для дронів — зокрема як спосіб працювати там, де радіоканали стають уразливими до РЕБ та обмеженими за відстанню. Згодом цей підхід почав використовувати й противник, розвернувши його проти цивільних.

Питання перемістилося з площини технології в площину контролю над доступом до неї. SpaceX обмежила роботу терміналів у русі, для українських військових запровадили систему верифікації, а українські розробники почали інтегрувати супутниковий зв'язок безпосередньо в безпілотні системи. У червні цього року Ukrspecsystems представила розвідувальний Shark-M з інтегрованим Starlink.

Штатний радіоканал розвідувального дрона, наприклад Shark-M, забезпечує до 180 кілометрів зв'язку. Але для його роботи на позиції потрібно розгорнути наземну систему антен, що прив'язує екіпаж до конкретної точки. Супутниковий канал прибирає антену, а разом з нею — і випромінювання, за яким її виявляють.

За даними фонду, технологія Starlink дає змогу працювати на великих відстанях на низьких висотах, що критично під час планування місій для зменшення помітності для засобів виявлення противника. Дообладнання одного апарата для роботи через супутниковий канал коштує від 35 тисяч гривень — разом із терміналом, електронікою та системою живлення. На відміну від радіоканалу, кілька дронів на супутниковому зв'язку, запущені з однієї позиції, не створюють взаємних перешкод.

Це означає перехід від моделі, де кожен дрон потребує повноцінного екіпажу на точці запуску, до мережевої, де один оператор здатен забезпечувати роботу кількох апаратів. Застосування розвідувальних та ударних БПЛА перестає масштабуватися кількістю людей, фізично присутніх на позиціях.

Донори й міжнародні партнери, за спостереженням фонду, досі часто сприймають Starlink категоріями 2022 року: інтернет для окопу, зв'язок для штабу, передача відео з розвідки. Натомість одиниця виміру змінилася: тепер важливі не лише кілометри покриття, а й кілометри між пілотом і ціллю.

Найцінніші цілі розташовані глибоко: засоби ППО, радіолокаційні станції, авіаційна інфраструктура. Навіть коли противник не втрачає станцію, а змушений її переміщати, уся система навколо неї починає працювати гірше.

У фонді зазначають, що кількість запитів від військових на Starlink стрімко зростає і, за їхньою оцінкою, ця потреба лише посилюватиметься, а захищений супутниковий зв'язок стане однією з критичних потреб фронту. У межах збору "Щелепи", ціль якого розширили до 1,3 мільярда гривень, а також у межах щоденних системних закупівель фонд фокусується на завчасному забезпеченні військових терміналами.