Прихована мобілізація в РФ: як це вплине на Україну та її армію

У Росії триває прихована мобілізація, що охоплює підприємства та навчальні заклади. Експерти оцінюють можливі сценарії поповнення війська РФ та їхній вплив на мобілізаційні процеси в Україні.
У Росії, ще до формального старту виборчої кампанії, розпочалася нова хвиля мобілізаційних заходів. Про це раніше попереджав президент України Володимир Зеленський. За останні тижні мешканці 17 російських регіонів поскаржилися на випадки примусових затримань і тиску з метою підписання контрактів із міноборони РФ.
Військовий експерт Іван Тимочко зазначає, що прихована мобілізація відбувається по всій території Росії, а не лише в окремих регіонах. За його словами, підприємства та навчальні заклади отримали плани щодо залучення чоловіків до підписання контрактів, зокрема йдеться про осіб із боргами або тих, хто має проблеми із законом.
Щодо кількості новобранців, Тимочко припускає, що план може передбачати набір близько 300 тисяч осіб для компенсації втрат на фронті. Він наголошує, що для проведення наступальних дій на нових напрямках росіянам знадобиться розбудова логістики. Ворог зацікавлений у розтягуванні лінії фронту, що змушує Україну перекидати резерви для прикриття додаткових ділянок, наприклад, на Чернігівському напрямку.
Військовий оглядач Денис Попович звертає увагу, що часткова мобілізація в Росії, оголошена у вересні 2022 року, так і не була завершена — відповідний указ не скасовано. Він не виключає, що щомісяця російська армія поповнюється на 30–35 тисяч осіб, а за 2026 рік загальна кількість може сягнути близько 409 тисяч.
Попович описує кілька форм прихованої мобілізації: так званий «пензенський варіант» — коли цивільні особи примусово заштовхують людей до автобусів, роботу з боржниками (аліменти, кредити), залучення правопорушників, а також квоти для підприємств. Такий підхід дозволяє російському керівництву уникати офіційного оголошення мобілізації, заперечуючи її масовий характер. Новобранців, імовірно, спрямовують на фронт для закриття наявних втрат.
Вплив на Україну, на думку експертів, полягає в необхідності активізації власних мобілізаційних процесів. Водночас розглядається можливість асиметричних дій, зокрема ширшого застосування дронів. Якщо російське військо зросте до 1,5 мільйона, це створить додаткові логістичні проблеми для РФ, враховуючи удари українських безпілотників на оперативну глибину.




