Бундесвер готує медичну систему Німеччини до масових поранених

Німецька влада проводить оцінку готовності медичної системи до можливих воєнних сценаріїв, включно з масованими атаками безпілотників і великим потоком поранених. Перевіряють, чи здатні лікарні функціонувати в умовах оборони.

Одним із перевірених об'єктів став військовий госпіталь в Ульмі. Під його палатами розташований бункер часів Холодної війни, добудований 1979 року для прийому поранених у разі ядерного удару. Підземний комплекс розрахований на 2000 людей протягом 90 діб. Більшу частину останніх десятиліть він майже не використовувався, але тепер військові розглядають його відновлення. Ідеться про мільйони євро, зокрема на модернізацію вентиляції та електроживлення.

"Чи готова наша система охорони здоров'я до цього? Єдина відповідь: ні. Попереду на нас чекає марафон", — заявив головний медичний директор і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Згідно зі звітом Бундесверу про можливі сценарії вторгнення Росії на територію НАТО, до Німеччини може прибувати до 1000 поранених військових щодня. П'ять військових шпиталів країни швидко вичерпають місткість, тож у разі війни поранених доведеться приймати й цивільним лікарням. Це створить безпрецедентне навантаження та вимагатиме розподілу допомоги між військовими й цивільними пацієнтами.

Окрема проблема — брак фахівців. Лише кілька сотень німецьких лікарів мають досвід лікування травм, пов'язаних із війною. Бундесвер і Німецьке товариство травматології пропонують курси для цивільних хірургів; найінтенсивніші програми здатні підготувати 50–100 хірургів на рік. Попит на навчання зріс — уряди окремих федеральних земель бронюють цілі тижні занять, а місця на курсах знайти складно.

Ще один напрям — медичні запаси та ланцюги постачання. Лікарні оцінюють, на який строк їм вистачить медикаментів і хірургічних матеріалів у разі масштабної кризи. Німеччина, як і значна частина Європи, залежить від Китаю в постачанні багатьох критично важливих компонентів для виробництва антибіотиків і знеболювальних. Лікарням рекомендують мати запас препаратів для інтенсивної терапії лише на шість тижнів. Труднощі можливі й із виробництвом препаратів для лікування тяжких поранень. Біотехнологічна компанія CSL з'ясувала, що до 20% її працівників у деяких регіонах можуть бути залучені як резервісти або добровольці, і оцінює, як підтримати випуск критично важливих препаратів за різкого зростання попиту.

"Без факторів згортання крові ситуація стає дуже скрутною", — сказала керівниця CSL у Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Хеффер.

Німецькі фахівці вивчають і український досвід роботи лікарень під час війни. Анестезіологиня та професорка з Києва Катерина Бєлка розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення медики переносили пацієнтів на нижні поверхи, захищали вікна від уламків скла та облаштовували підземні приміщення як додаткові лікувальні зони. Після російських ударів по енергетичній інфраструктурі лікарні почали диверсифікувати джерела електроенергії, встановлюючи генератори та сонячні панелі. За її словами, однією з найбільших проблем була невизначеність — високий рівень стресу, брак інформації та розуміння ситуації.

Університетська лікарня Ульма, розташована навпроти військового госпіталю, створила команду з кризових ситуацій та стійкості. Вона проводить навчання з протидії тероризму та вивчає можливість переобладнання підземного гаража на довгострокове аварійне укриття.

У Німеччині також планують створити систему, яка в режимі реального часу показуватиме доступність лікарняних ліжок, медикаментів і персоналу, потрібного для роботи в умовах війни. Нині ця інформація розподілена між різними установами, що ускладнює координацію.

"Наразі у нас є ці острови, лікарні. Тепер йдеться про їх підключення до загальної системи", — сказала членкиня комітету Бундестагу з питань охорони здоров'я Марія-Лена Вайс.

Окремо в Німеччині триває дискусія про комплектування армії. Берлін зберігає добровільну службу, але запровадив обов'язкові анкети та медичні огляди, що викликало протести по всій країні. Міністр оборони Борис Пісторіус днями наказав примусово направити німецьких військових до бригади Бундесверу в Литві; перші призначення мають розпочатися восени й можуть стосуватися тисячі військовослужбовців.