На Волині попрощалися з 43-річним захисником Андрієм Біланом

·532 слівредакція
На Волині попрощалися з 43-річним захисником Андрієм Біланом

У Рожищі відбулося прощання з 43-річним військовослужбовцем Андрієм Біланом, який загинув у серпні 2024 року на Донеччині. Майже два роки рідні не мали змоги провести його в останню путь.

У Рожищі провели в останню путь 43-річного захисника України Андрія Білана. Він загинув 6 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Торецька Бахмутського району Донецької області.

Траурний кортеж із тілом воїна зустрічали мешканці міста. Люди виходили з домівок, ставали навколішки та схиляли голови. Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. Попрощатися з Андрієм прийшли його дружина Марія, син Дмитро, донька Діана, мама Людмила, сестра Тетяна, інші родичі та жителі громади.

Андрій народився в селі Рудня, навчався в Рожищенській школі №3, здобув фах муляра-штукатура в Торчинському технікумі. Багато років працював на Рожищенському сирзаводі, де познайомився з майбутньою дружиною. Разом вони виховали двох дітей.

У січні 2024 року чоловік долучився до Збройних сил України. Служив у 150-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ. Спершу проходив підготовку на полігоні в Рівному, у лютому 2024-го вирушив на навчання до Англії, після чого став навідником.

Під час короткої відпустки дружина просила Андрія не повертатися на передову через стан здоров’я. Він відповів, що не може залишити побратимів: «У нас двоє дітей, хто їх має захищати? І по-друге, там мої побратими, моя друга домівка, вони чекають. Як я можу не повернутися?»

Остання телефонна розмова з рідними відбулася 30 липня 2024 року. Тоді Андрій попросив передати слухавку дітям і сказав синові Дмитру: «Бережи маму та сестру…». 6 серпня подружжя мало відзначити 19-ту річницю спільного життя, але дзвінок від чоловіка так і не надійшов.

Після громадської панахиди траурна процесія пройшла центральною вулицею міста. Чин похорону відбувся в храмі Архістратига Михаїла в Рожищі, потім процесія вирушила до міського кладовища, де захисника поховали. Над місцем останнього спочинку пролунали військові залпи. Державний прапор України, яким була вкрита домовина, військовослужбовці передали синові Дмитрові.

Читайте також