Костянтинівка: росіяни тиснуть на місто, але оточення немає

На Костянтинівському напрямку тривають інтенсивні бої. За даними Генштабу ЗСУ, українські підрозділи щодня відбивають десятки атак як у самому місті, так і поблизу Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки та Новопавлівки.

Окупанти намагаються розширити «сіру зону» на північний схід від Новодмитрівки, щоб через лісосмуги перерізати логістичні маршрути до Подільського та Червоного. На північному сході міста точаться бої за висоти між Іллінівкою та Новодмитрівкою, де росіяни наражаються на контрудари.

Селище Іллінівка, що прилягає до західних меж Костянтинівки, перебуває в динамічній «сірій зоні», там тривають щільні контактні бої в приватному секторі. Ситуація в Берестку залишається вкрай важкою: населений пункт окупований і перетворений на плацдарм для штурму. Заболочена низина з річкою Кривий Торець та каскадом ставків ускладнює контратаки української бронетехніки, тож ворог використовує її як природний бар'єр.

Російські штурмові групи намагаються просунутися вглиб міста через мікрорайони Шанхай та Гора, а також на західних околицях. Важку бронетехніку ворог майже не застосовує на відкритих ділянках, оскільки близько 90% техніки знищується ще на підходах. Натомість використовуються малі піхотні групи, що намагаються просочуватися крізь стики бойових порядків.

Оточення українських сил у районі Костянтинівки немає. Місто утримують підрозділи 19-го армійського корпусу, 93-ї ОМБр «Холодний Яр», бригади НПУ «Лють» (полк «Сафарі») та бригади «Хижак». Вони регулярно проводять зачистки посадок і знищують ворожі вогневі точки. Зафіксовано передислокацію російських оперативних резервів — це поповнення для посилення наступальних дій, а не ротація.

Костянтинівка має для Кремля політичне значення як частина оборонного вузла лінії Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ – Слов'янськ. Місто — великий залізничний та автомобільний вузол, контроль над яким дозволив би противнику перерізати логістику для українських підрозділів біля Торецька та Часового Яру. Російська пропаганда ще на початку липня заявила про «повне захоплення» Костянтинівки, хоча Сили оборони продовжують оборону в центральних та західних кварталах.

Символічний підтекст для росіян пов'язаний із заводом «Автоскло», де у 1937 році під керівництвом Миколи Курочкіна зварили рубінове скло для кремлівських зірок та мавзолею Леніна. Цей факт використовується для внутрішнього споживання, щоб надати штурмам ідеологічного забарвлення.

Успішні дії українських військ на Часовоярському напрямку не дають росіянам замкнути оперативне оточення Костянтинівки. Ключовим для довготривалої оборони залишається мікрорайон Шевченка разом із Південним — головний плацдарм на захід від каналу Сіверський Донець–Донбас. Ситуація там надкритична: ворог контролює більшість кварталів і безперервно завдає авіаударів КАБами. Попри це, українські бійці знищують штурмові групи, що намагаються просочитися в сектор.

Станом на серпень 2026 року ситуація в Костянтинівці критична. Логістика ускладнена через удари FPV-дронів та вогневий контроль із панівних висот біля Часового Яру і Торецька. За останній тиждень росіяни активізували застосування авіабомб ФАБ-3000, що свідчить про їхнє прагнення прискорити наступ.