Ветеран Олексій Тарарака після контузії тренує військових в Одесі

Олексій Тарарака долучився до Збройних Сил України добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. У війську він перебував 20 місяців — з лютого 2022-го до листопада 2023 року. Спочатку підрозділ тримав оборону на Миколаївському напрямку, згодом військових перевели на Авдіївський та інші напрямки Донбасу.

На початку служби Олексій був оператором дронів, але на позиціях доводилося виконувати різні завдання. «Я тривалий час був дроноводом, а потім мене поставили кулеметником. Було дуже багато завдань, які потрібно було виконувати тут і зараз», — розповів ветеран.

Найважчими, за його словами, були бої на Авдіївському напрямку. Під час одного з них військові понад п'ять годин утримували позицію під обстрілами, а в бліндаж, де перебував Олексій із побратимами, влучив постріл із ручного протитанкового гранатомета. «Перебували на позиції, приймали бій. Летіло і падало все, що можливо. Прилетіло РПГ. Мене відкинуло вибуховою хвилею. На жаль, багато в цьому бою було 200-х і 300-х, але ми ще тривалий час тримали позиції», — поділився він. Вибухова хвиля спричинила контузію, проте Олексій залишився на позиції.

Згодом він зазнав ще однієї травми: «Другий раз мене прибила колода. Ліва половина (тіла, — ред.) у мене не працювала тривалий час зверху донизу. З часом (допомогли, — ред.) заняття і все вдалося». Деякі наслідки травм ветеран відчуває й досі — періодично виникають судоми та спазми, тому він проходить лікування, робить масажі та виконує вправи.

Після демобілізації Олексій близько пів року майже не виходив із дому. У цей період він пережив кілька втрат у родині: навесні 2023 року померла бабуся, у серпні загинув 27-річний племінник, згодом захворіла дружина. «Прийшла до мене жінка і каже, що у неї рак. Ми боролися за життя дружини 16 місяців. На жаль, врятувати її не вдалося», — розповів чоловік. За його словами, повернутися до життя поступово допомогли підтримка родини та спілкування з побратимами.

Згодом ветеран почав знайомитися з іншими ветеранами та їздити разом із ними на спортивні змагання в різні міста України. У ветеранській спільноті створили громадську організацію «Ветеран спорту Одеса», яку нині очолює Олексій.

«Проводимо тренування для всіх. Займається кожен, хто бажає — це люди з різними травмами, ампутаціями, на кріслах колісних. Є заняття для всіх. У нас до 20 різних напрямів спорту. У нас розвиваються дуже піклбол, петанк, бочче, стрільба з лука тощо», — уточнив він.

Для Олексія спорт став не лише способом підтримувати фізичну форму, а й можливістю знову бути серед людей. «Адаптивний спорт — це реабілітація. Для мене особисто заняття спортом, так само, як і для всіх ветеранів після важких травм, у першу чергу — це соціальна адаптація. Людина спілкується, виходить і знаходить своє коло знайомих, своїх серед своїх. Це дуже допомагає», — пояснив чоловік.

Нині Олексій разом із командою проводить тренування та приїздить до військових, які проходять реабілітацію, щоб розповісти їм про можливості адаптивного спорту. «Хтось знаходить петанк, а у нас дуже велика команда по петанку, хтось знаходить піклбол, хтось — стрільбу з лука, гольф теж у нас дуже розвинений. Комусь спокійніше, комусь активніше. Було б бажання, а напрямок знайдеться», — розповів він.

У планах — залучати до занять більше ветеранів, зокрема тих, хто зараз проходить реабілітацію. Запрошують також діючих військовослужбовців, дружин загиблих і дітей. «Ми будемо продовжувати старатися та розвиватися у різних напрямках. Хочемо, щоб до нас приходило якомога більше людей. Тому що так у нас буде більше можливостей допомагати. Ми раді бачити всіх», — поділився Олексій.