Іран готовий бити по цілях у Європі у разі атак США — FT

Іранські військові опрацьовують сценарії ударів по американській інфраструктурі в Європі, повідомляють джерела, близькі до влади в Тегерані. За їхніми словами, такі дії розглядаються як відповідь на можливе рішення президента США Дональда Трампа про поновлення масштабних атак на Іран.

Серед потенційних цілей називають Болгарію, яка нещодавно дозволила використання авіабази Безмер для дозаправлення американських літаків, а також Кіпр, де розташована британська авіабаза Акротірі. Остання вже зазнавала атаки безпілотника в березні.

Один зі співрозмовників заявив, що Тегеран не встановлюватиме географічних обмежень для своєї відповіді: "Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиме себе будь-якою ціною, вийде за межі регіону та також завдасть удару по Європі".

Окремо Іран розглядає можливість атак на підводні волоконно-оптичні кабелі в районі Ормузької протоки, що може створити додаткові проблеми для глобальних комунікацій.

Експерти вважають загрозу реальною, але обмеженою. Сідхарт Каушал з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень зазначає, що Іран може застосувати балістичні ракети середньої дальності проти американських об'єктів у Південній та Південно-Східній Європі, проте зі збільшенням відстані точність ударів знижується.

Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень звертає увагу на спроби Ірану атакувати базу Дієго-Гарсія в Індійському океані, що свідчить про наявність ракет з дальністю понад 2 тисячі кілометрів. Водночас невідомо, скільки таких ракет у розпорядженні Тегерана.

Іран уже демонстрував можливості на великих відстанях. Після початку війни Вашингтон заявляв про кілька запусків у напрямку Дієго-Гарсії, розташованої приблизно за 4 тисячі кілометрів, але жодна ракета не досягла цілі. У березні ППО НАТО перехопила кілька балістичних ракет, запущених з Ірану.

Посилення погроз відбувається на тлі провалу дипломатичних зусиль. Переговори про відновлення роботи Ормузької протоки зайшли в глухий кут, а Трамп заявив, що Вашингтон не веде і не планує переговорів із Тегераном. Водночас верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї призначив на ключові посади у сфері безпеки представників жорсткої лінії, зокрема колишнього командувача Корпусу вартових ісламської революції Мохсена Резаї.

Експерти вважають, що Тегерану вигідніше діяти через союзні угруповання, зокрема шиїтські формування в Іраку, "Хезболлу" в Лівані та хуситів у Ємені. Трамп нещодавно заявив про плани оголосити Ормузьку протоку територією США, на що заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді відповів, що стратегічний маршрут неможливо "захопити" за допомогою заяв чи військової сили.