Глібовицький: суспільство тримає фронт, а влада втрачає зв'язок із реальністю

Директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький заявив, що в Україні зростає розрив між суспільством, яке захищає країну, та владою, що дедалі більше замикається у власному світі. Він наголосив на ризиках втрати довіри до інституцій та необхідності деліберативного діалогу в умовах війни.
Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, в інтерв'ю розповів про головні виклики для України під час війни. За його словами, суспільство виконує свою частину роботи — захищає країну, тримає фронт, виживає, тоді як влада ризикує опинитися в окремій реальності. Це підриває основу довіри, особливо коли від громадян вимагають максимальних зусиль без гарантій поваги з боку інституцій.
Глібовицький зазначив, що українці свідомо стримують протести, аби не послабити державу перед ворогом. Водночас він вказав на повернення до радянських практик, де головним ворогом влади стає незалежна суб'єктність бізнесу, медіа та громадян. Монобільшість, на його думку, знищила систему стримувань і противаг, перетворивши Кабмін і парламент на декорацію, а всю владу зосередивши в одному кабінеті.
Експерт також відзначив, що оточення президента звужує коло спілкування, зникає діалог із медіа та громадянським суспільством, а будь-яка критика сприймається як ворожий випад. Політика перетворюється на ситуативне реагування на кризи, що виснажує систему. Він наголосив, що довіра до армії та волонтерів зростає, тоді як довіра до центральної влади падає, а бізнес, медіа, науковці та громадський сектор об'єднуються для формування власних правил гри.
Глібовицький підкреслив, що без можливості провести вибори влада має відкрити реальні канали зв'язку з експертами та суспільством. Він також зазначив, що українці мають пам'ять про трагічне XX століття, тому протести залишаються мирними. На його думку, в Україні діє "глибинне суспільство", де реформатори в державних органах працюють як партизанські загони.
Щодо євроінтеграції, Глібовицький сказав, що альтернативи вступу до ЄС немає, але Євросоюз не створювався як безпековий союз, тоді як Україні потрібна саме безпекова парасолька. Він зауважив, що євроінтеграція може стати бюрократичним процесом без внутрішнього прагнення до реформ, що ризикує викликати ресентимент проти Європи. Він також відзначив, що ЄС побоюється вступу великої та автократичної України.
Експерт вважає, що наднаціональні інституції втратили спроможність забезпечувати справедливість, прикладом чого є блокування США створення трибуналу щодо Путіна. Захід, на його думку, не готовий змусити РФ сплатити репарації, тому простіше відбудовувати Україну з власних фондів. Попри це, Глібовицький висловив переконання, що українці мають високі шанси на позитивний сценарій завдяки своїй адаптивності та навичкам виживання, що може зміцнити державність у XXI столітті.
Читайте також
Ще в розділі «Фронт»
- Виплати військовим: змінено правила для тривалого лікування
- Еміля Ішкулова призначено командиром 11-го армійського корпусу
- Спрощене повернення з СЗЧ діє до 20 вересня: деталі
- Міноборони: військовим у СЗЧ припиняють виплати з першого дня
- Сили оборони уразили 16 об'єктів у РФ за добу, зокрема НПЗ у Кстово






