Рукописна Книга пам'яті, що її вже рік пише бібліотекар 72 окремої механізованої бригади, нині нараховує чотири тома. Протягом року Варвара Павлівна Гришина розшукувала інформацію про кожного з полеглих, сканувала фото, ретельно записувала дані до тисненої золотом Книги.
- Самі книги, виділені Міністерством оборони України, минулого року нам передали офіцери з морально-психологічного забезпечення оперативного командування "Північ", - розповідає Варвара Павлівна. - Як бачите, з структурою вони нагадують альбом для фото, з рядками для текстової інформації. Для кожного полеглого Героя виділено окремий лист, де можна записати ім'я бійця, дати його життя, нагороди, короткий опис його служби та подвигу.
На сьогодні Варварою Павлівною вже написані чотири томи Книги пам'яті. Інформацію вона бере, в основному, в інтернеті (волонтерський проект Всеукраїнської Книги Пам'яті), від бійців бригади та родичів полеглих військовослужбовців. Дописи в Книзі найчастіше переглядають саме бойові побратими полеглих та їх рідні, розповідає бібліотекар, але й молодь цікавиться: для проведення патріотичних заходів у школах, написання творчих робіт за тематикою російсько-української війни.
- Нам би ще потужний комп'ютер для збереження архівів, ведення каталогів літератури та реєстра читачів, - ділиться планами Варвара Павлівна. - Вкрай потрібно зібрати і зберегти для наступних поколінь величезний масив фото, відео, аудіоматеріалів за шість років бойових дій бригади. Зараз ця інформація розпорошена по особистим архівам військовослужбовців та їх рідних, волонтерів та журналістів, і є практично недоступною для серйозного вивчення і опрацювання.
З інших планів бригадної бібліотеки варто виокремити бажання придбати чи отримати в подарунок від благодійників хоча б по одному примірнику сучасних книжок про російсько-українську війну 2014-2020 рр, Майдан та інші патріотичні змагання нашого народу. Адже наразі цих книг випущено більше 600, та всі вони проходять повз бригадну бібліотеку: коштів на закупівлю літератури не виділяється, та й купити їх можна виключно у автора особисто, що створює певні труднощі.
- Хочу ось ще експозицію з нагоди Дня добровольця відкрити, але книжок відповідних не маю. Доведеться купувати власним коштом, або обмежитись чужими світлинами, - зазначила бібліотекар.
До речі: за спиною жінки - карта, вишита журналістами Білоцерківщини та, зокрема, і донькою пані Варвари. Створення музею АТО\ООС, куди можна було б розмістити цей важливий експонат - ще один клопіт бібліотекаря, реалізація її бажання побільше розповісти людям про бійців бригади.
Комментариев:0