26 січня 2017 року закінчився судовий розгляд кримінального провадження №42014000000000517 щодо генерал-майора Назарова В.М., за результатами якого суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з обвинувальним актом, у кримінальному провадженні генерал-майора Віктора Назарова обвинувачують у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України (далі – КК України) – недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Відповідно до частини першої статті 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: скоєно кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підставами для ухвалення виправдувального вироку для генерал-майора Віктора Назарова можуть бути:
1. Сторона обвинувачення не надала оригіналів узагальнюючих довідок з оперативної обстановки в районі проведення АТО станом на 16 та 20 годину 13.06.2014, а оперує лише їх електронними копіями. Факт відсутності оригіналів довідок підтверджено листом АТЦ СБУ на запит суду, який було досліджено судом. Крім цього, сторона обвинувачення не надала оригіналів розвідувальних зведень, які начебто доповідались начальнику штабу – першому заступнику керівника АТО на території Луганської та Донецької областей.

2. Обвинувачення ґрунтується на суперечливих свідченнях свідків, що підтверджується журналом судового засідання у Печерському районному суді м. Києва 2.02.2015. Так, свідок дав свідчення, що на інформацію про дві групи бойовиків, які вирушили від військкомату до луганського аеропорту, озброєних ПЗРК, з наміром збивати всі літаки при посадці та зльоті, він звернув увагу лише наступного дня. Крім цього, в передачі цієї інформації обвинуваченому свідок не впевнений, а лише припускає факт такої передачі.

3. Порушення вимог статей 10, 17 Закону України «Про судову експертизу» та статей 69, 102 КПК України, оскільки висновок експертів за результатами проведення комісійної комплексної військово-тактичної криміналістичної експертизи від 10.02.2015 №16736/16737/14-33/16738/14-38/2553/15-47, проведений неповноважними на те особами та всупереч вимогам наведених законодавчих актів.

4. Посада начальника штабу – першого заступника керівника АТО на території Луганської та Донецької областей не була визначена жодним нормативно-правовим актом, не існувало законодавчо закріплених службових обов’язків такої посадової особи, а відтак, начальник штабу – перший заступник керівника АТО на території Луганської та Донецької областей не є суб’єктом скоєння злочину, передбаченого частиною третьою статті 425 КК України.

5. Стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження підстав обвинувачення у службовій недбалості, вчиненій саме у бойовій обстановці. Одночасно в обвинувальному акті органами слідства вказується на порушення вимог нормативно-правових актів щодо боротьби з тероризмом.

6. Стороною обвинувачення не вирішено питання відповідальності (кримінальної, адміністративної, дисциплінарної) інших посадових осіб в ієрархії між начальником штабу АТО і підлеглими посадовими особами аж до командира екіпажу літака, командирів відповідних підрозділів (начальників служб).
Таким чином, між діяннями (бездіяльністю, на думку органів військової прокуратури) начальника штабу АТО та наслідками – катастрофою літака Іл-76 і загибеллю 49 військовослужбовців – немає прямого причинного зв’язку, що виключає його кримінальну відповідальність за статтею 425 КК України.
Крім цього, як стало відомо з повідомлення прес-служби прокуратури Дніпропетровської області, затверджено та направлено до суду обвинувальний акт щодо голови терористичної організації «ЛНР» Ігоря Плотницького та двох командирів батальйонів А. Патрушева та О. Гурєєва у справі збитого літака Іл-76. Дії вказаних осіб кваліфіковано як терористичний акт (ч. 3 ст. 258 КК України).
Таким чином, обвинувачення військової прокуратури у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 425 КК України, не має жодної логіки, оскільки за однією і тією ж подією прокуратурою Дніпропетровської області скеровано до суду обвинувальний акт стосовно Плотницького та інших за частиною третьою статті 258 КК України, яка до того ж належить до іншого розділу КК України, що, відповідно до теорії кримінального права, є абсурдним.
Отже, існує необхідність для виходу суду з нарадчої кімнати без ухваленого судового рішення (вироку) та відновлення з’ясування обставин, не встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами.
За таких обставин є можливість того, що якщо внаслідок судового розгляду прокурор дійде висновку, що висунуте особі обвинувачення не підтверджується, він може відмовитися від підтримання державного обвинувачення, виклавши мотиви відмови у своїй постанові.

Офіцери оперативного командування "Північ" склали відкритий лист до українського суспільства та виступили на підтримку генерал-майора Віктора Назарова.

Текст листа:

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
військовослужбовців оперативного командування "Північ" до українського народу

Командування та управління оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних сил України не залишають поза увагою процеси, які відбуваються у суспільстві, адже ми і є частиною українського суспільства. Саме тому, не залишили поза увагою судовий процес у справі трагічної загибелі десантників 25 окремої повітрянодесантної бригади та дев’яти членів екіпажу борта ІЛ-76, які були збиті над Луганським летовищем 14 червня 2014 року.

Немає таких слів, якими ми можемо виказати всю біль скорботи за полеглими захисниками країни, немає таких слів, якими можна втішити родини загиблих.

Нажаль, за 2,5 роки Україна втратила багато своїх синів і продовжує втрачати і надалі, адже війна триває. Але рани від втрат бойових друзів, не заживають в наших серцях.

Луганське летовище, як об’єкт особливої важливості, було взято під охорону військовослужбовцями Збройних Сил України одним з найперших на початку проведення антитерористичної операції у 2014 році. Для утримання зайнятих позицій та продовження операції здійснювалось перекидання військ повітряним транспортом, тому що суходільні підступи були заблоковані проросійськими найманцями.

До складу екіпажів літаків ІЛ-76, які у той час здійснювали польоти, входили досвідчені офіцери, які мали досвід нічних польотів та польотів в особливих умовах. Перекидання здійснювалось вночі та з підвищеною вертикальною швидкістю та вимкненими посадковими вогнями. Це так званий "афганський " спосіб посадки, що за бойовим досвідом мінімізує можливість ураження літака з землі. 18 бортів успішно виконали завдання та здійснили приземлення у Луганському аеропорті. 19-й було збито.

І зараз на лаві підсудних опинився генерал-майор Віктор Назаров, а не справжні злочинці.

На лаві підсудних немає терористів-вбивць, немає тих хто збив цей літак.

За матеріалами справи, загиблий борт не побачив злітно-посадкову смугу через відмову генератора, що живив її освітлення. Екіпаж за власним рішенням здійснював посадку за стандартною схемою та увімкнувши посадкові вогні зайшов на друге коло, після чого був атакований з ПЗРК та великокаліберної автоматичної зброї. Саме це й підтверджує камера відео спостереження.

Під час розслідування катастрофи Боїнгу 777 рейсу МН17, яка сталась 17 липня 2014 року, міжнародним слідчим комітетом у склад якого входила і українська сторона, було знайдено та доведено причетність десятків осіб з боку Російської Федерації і так званих ЛНР - ДНР, встановлено модель, тип, номери озброєння, порядок її переміщення до вогневих позицій та прізвища розрахунку, хто здійснював фатальний постріл.

Українським слідством розслідування причини катастрофи збитого військового ІЛ-76 не встановлено навіть, ні хто збив літак, ні яким ПЗРК, ні як вона потрапила на територію України з Росії. Невже життя українських захисників коштує менш дорожче ніж життя іноземних громадян, яким так само збройна російська агресія принесла горе у родини.

То де ж на лаві підсудних вбивці?

За такою схемою, яка відбувається навколо нашого колеги генерал-майора Віктора Назарова, можна відправити на лаву підсудних кожного командира, в підрозділі якого були бойові втрати серед особового складу.

Судити командирів за виконання обов’язку у захисті Батьківщини – теж саме що воювати на боці ворога.

Крім того, окремо хочемо наголосити увагу на те, що Слідчий Комітет Російської Федерації постійно порушує кримінальні справи у відношенні українських військовослужбовців, захисників України та наших патріотів, саме за законодавством Росії, чим намагається дискредитувати довіру підлеглих до своїх командирів та українських військовослужбовців в очах суспільства.

Чому Міністерство Закордонних Справ України, Генеральна Прокуратура України залишає такі факти поза увагою, чому не відстоює права своїх захисників, які ціною власного життя стримують російську агресію на сході країни. Невже державні та судові інституції в країні працюють не на користь свого народу, своїх захисників?

Ми офіцери управління оперативного командування "Північ" виступаємо на підтримку генерал-майора Назарова В.М. та вважаємо його дії та рішення вірними та адекватними той обстановці, що склалась навколо аеропорту ЛУГАНСЬК.