У Житомирі попрощалися з воїном Олександром Баранівським

Олександр Баранівський народився 28 червня 1985 року в Житомирі. У 2000 році він закінчив Житомирську міську гуманітарну гімназію №23, яка нині має статус ліцею №23.

За повідомленням Житомирської міської ради, у шкільні роки значне місце в його житті займав футбол. Він виступав за свою команду, а одного разу представляв Житомир на дитячому футбольному турнірі у Швеції.

У професійному житті Олександр опанував кілька спеціальностей. Він навчався на кухаря в Житомирському комерційному технікумі, працював будівельником і зварювальником, займався ремонтом військової техніки. Мав досвід роботи у Польщі.

«Олександр був люблячим і турботливим сином, завжди піклувався про батьків. Найважливішою людиною в його житті була донька — Олександра, названа на честь батька. Для доньки він був не просто татом — він був людиною, яка завжди поруч, на яку можна спертися і яка любить безумовно», — йдеться у дописі міськради.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ Олександр працював у Києві, де ремонтував танки та іншу військову техніку. Згодом він добровільно вирішив стати на захист України.

У лавах ЗСУ він служив молодшим сержантом на посаді заступника командира бойової машини — навідника-оператора 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону. Бойові завдання виконував на Донецькому напрямку, зокрема в районі Дружківки Краматорського району Донецької області.

Олександр Баранівський загинув 31 серпня під час виконання бойового завдання.

Прощання відбулося у Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Поховали воїна на Алеї Слави Корбутівського міського кладовища.