Понад 70% опитаних у Запоріжжі негативно оцінюють міську владу та ЗОВА

Роботу керівництва Запоріжжя негативно оцінили майже 72% учасників опитування: 40,7% обрали варіант «дуже негативно», ще 30,9% — «скоріше негативно». Позитивну оцінку дали близько 15% респондентів.

Схожі результати й щодо Запорізької обласної військової адміністрації: майже 69% оцінили її роботу негативно (40,9% — «дуже негативно», 28% — «скоріше негативно»). Позитивно роботу ЗОВА оцінюють близько 17% опитаних.

Половина учасників бачать у повсякденному житті погіршення, пов'язане з результатами роботи міської та обласної влади: 30,6% говорять про значне погіршення, 20,2% — про негативні зміни. Третина не бачить суттєвих змін, близько 11% відзначили позитивні результати.

Прозорість рішень місцевої влади зовсім непрозорою назвали 49,5% учасників, ще 33,5% — скоріше непрозорою, разом 83%. Кадрові призначення непрозорими вважають майже 69%, ще близько 18% — скоріше непрозорими; прозорими або скоріше прозорими їх назвали лише близько 8%.

Окремий блок стосувався зміни керівництва Запорізької ОВА. Найпоширенішою позицією (43,3%) була думка, що значення має не конкретне прізвище очільника, а результати його роботи. Близько третини ставляться до зміни негативно (17,5% — дуже негативно, 14,9% — скоріше негативно), позитивно або скоріше позитивно її сприймають близько 12%.

На думку 57,2% респондентів, призначення нового керівника суттєво не вплине на роботу ЗОВА. Ще 26,3% скоріше очікують погіршення. На суттєві зміни на краще розраховують 8,2%, ще 5,7% — скоріше на позитивні зміни.

Серед пріоритетів для нового керівництва області найчастіше називали посилення захисту Запоріжжя та області від російських атак, підготовку до осінньо-зимового сезону, прозоре використання бюджетних коштів, захист критичної інфраструктури й боротьбу з корупцією. Допомогу Силам оборони відзначили 38% учасників.

Найбільше антикорупційного контролю, на думку респондентів, потребує розподіл бюджетних коштів — цей варіант обрали 78,4%. Понад половина вважають необхідним посилити контроль у сфері оборони та допомоги війську, майже 47% назвали будівництво та інфраструктурні проєкти, 44% — закупівлю товарів і послуг, 38% — освіту та медицину.

Використання бюджетних коштів на відбудову та інфраструктурні проєкти неефективним вважають майже 70% (38,5% — дуже неефективним, 30,7% — скоріше неефективним). Головною причиною недовіри до місцевої влади майже 59% назвали «корупцію та непрозорі дії», 15% — відсутність відповідальності, близько 9% — слабкі результати роботи та неякісне виконання обов'язків.

Майже 62% вважають, що мешканці Запоріжжя та області практично не мають можливості впливати на рішення влади, ще 22% — що скоріше не мають, разом близько 84%. Водночас лише 17% не хочуть долучатися до громадського контролю: 27% готові брати активну участь у зборах, слуханнях і роботі дорадчих органів, 29% — за наявності простих онлайн-інструментів, близько 28% — принаймні підтримувати такі ініціативи інформаційно.

Першим кроком для відновлення довіри 38% назвали відкриті бюджети та регулярні звіти про доходи й витрати, майже 29% — залучення громадських активістів до контролю за реалізацією рішень, 21% — громадські слухання та консультації перед ухваленням рішень.

«Вважаю важливим забезпечити відкритість інформації про використання бюджетних коштів, регулярне інформування мешканців про рішення та результати роботи місцевої влади, а також можливість громадян впливати на прийняття важливих рішень», — йдеться у відповідях.

«Очікую на припинення практики «кулуарних» призначень на керівні посади в органах місцевої влади та скасування призначень осіб, які не пройшли публічного обговорення з громадою. Повернення реального самоврядування в руки запоріжців, адже саме місцеві жителі щодня тримають цивільний та економічний фронт і мають право вирішувати, хто ними керує», — зазначає один із респондентів.

В опитуванні взяли участь 197 респондентів. Переважна більшість (95%) живуть безпосередньо у Запоріжжі, ще близько 5% — внутрішньо переміщені особи, які зараз мешкають у Запоріжжі або області. Дві третини учасників — жінки; понад 70% респондентів старші за 45 років. Серед учасників були працівники освіти, медицини, приватного та державного секторів, підприємці, громадські активісти та пенсіонери.