На фронті загинув військовий з Прилук Дмитро Букрій

Дмитро Букрій народився 29 липня 1981 року в Прилуках Чернігівської області. Закінчив місцеву школу №4, працював будівельником у компанії «Автострада». За словами доньки Діани, він ремонтував дороги, викладав плитку, був чуйним і відповідальним батьком, у вільний час зустрічався з друзями та рибалив.

До повномасштабного вторгнення Дмитро не мав військового досвіду через проблеми зі здоров’ям — зокрема, через неуспішну операцію на оці через катаракту. Попри це, він мав бажання долучитися до ЗСУ.

До війська чоловік приєднався навесні 2024 року, вишкіл проходив у Десні. Служив стрільцем у 9-й окремій бригаді безпілотних систем. Побратими згадують його як людину, готову підтримати й допомогти, яка мала повагу серед товаришів по службі.

Життя Дмитра обірвалося 13 травня 2024 року на бойовому завданні поблизу Невельського Покровського району Донецької області. Рідні дізналися про загибель лише майже через два роки — весь цей час він вважався зниклим безвісти. Донька розповіла, що родина до останнього сподівалася на повернення з полону.

У Дмитра залишилися донька, син, сестра, брат і батько. Його мати померла напередодні отримання результатів ДНК-експертизи, яка підтвердила особу військового. Рідні створили петицію про присвоєння Дмитру звання Героя України.

Поховали захисника у березні 2026 року в Прилуках. Йому назавжди залишиться 42 роки.