Загинув під Новоспаським: історія вінничанина Автонома Бунтаря

Автоном Бунтар воював у складі 120 бригади територіальної оборони та 12 бригади спеціального призначення «Азов» під псевдо «Юзеф». Про життєвий шлях захисника розповіла його мати Оксана Ткаченко-Славінська.

У 2015 році він змінив ім'я Олексій Черніков на Автоном Бунтар на знак протесту проти анексії Криму. За словами матері, син з дитинства мав загострене відчуття справедливості та власну точку зору. У школі на нього часто скаржилися вчителі, проте ця невгамовність згодом стала його перевагою на фронті.

Після школи Автоном навчався у Вінницькому училищі №4 за фахом, пов'язаним із комп'ютерною технікою. Працював фотографом у фотостудії та фотографом-оформлювачем у релігійній громадській організації, де займався реставрацією зображень ікон.

До захисту України Автоном долучався ще до повномасштабного вторгнення — їздив на Схід добровольцем. З початком великої війни без вагань став до лав 120 бригади тероборони, згодом був прикомандирований до «Азова». Мати згадує, що син дуже прагнув потрапити саме до цього підрозділу.

Псевдо «Юзеф» мало родинну історію: по батьковій лінії в родині були польські імена. Ім'я Юзя зацікавило Автонома ще в дитинстві, і згодом він узяв його як позивний, з яким пройшов шлях з 2014 до 2025 року.

На фронті захисник мав із собою Ісусову молитву, яка, за його словами, не раз рятувала йому життя. Мати розповіла про випадок під час авіаудару, коли він почув страшний звук і встиг лише повторити молитву та нирнути в підвал — вибухова хвиля зірвала козирок, а після виходу він побачив величезну вирву. Також був випадок, коли під ним зірвалася протипіхотна міна, та коли його відкопували після обстрілу з «Граду».

Автоном Бунтар був відзначений хрестом «Честь і Слава», медаллю «Захисник Батьківщини» та медаллю «Захиснику України».