Загинув мінометник із Рівненщини Сергій Попик: що відомо

Сергій Попик народився 12 серпня 1992 року в селі Велика Омеляна Рівненського району. Із дитинства багато часу приділяв спорту, мав широке коло друзів. Окреме місце в його житті посідали тварини — вдома жили хом’яки, ящірки, коти, а також поранені сова та ворона, яких він виходжував і випускав на волю. Найбільше Сергій був прив’язаний до пса Арчі, який прожив 14 років.

Як старший брат, Сергій із дитинства відчував відповідальність за сестру Вікторію: водив її до садочка та школи, завжди стежив, де вона перебуває.

Із початку повномасштабного вторгнення Сергій намагався долучитися до тероборони та військкомату, але тоді отримав відмову. Мобілізували його 14 серпня 2024 року, через два дні після дня народження. Службу проходив мінометником у 68-й окремій єгерській бригаді. Наприкінці 2024 року його підрозділ опинився на Покровському напрямку.

На фронті Сергій зберіг звичку допомагати тваринам. Одного разу він урятував покинуту собаку, яку назвав Багірою. Побратими згадують його як усміхнену, щиру та безвідмовну людину, яка професійно виконувала завдання й завжди готова була прийти на допомогу.

Про подробиці служби Сергій рідним розповідав мало. На питання сестри, чи не втомився він на фронті, відповів: «Ні. А хто, як не я? Я маю боронити нашу землю, нашу Україну — бо тільки на таких, як він, тримається фронт».

20 жовтня 2025 року Сергій Попик разом із побратимами підірвався на російській міні під час виконання завдання в Покровську. Він загинув. Рідні ініціювали петицію до президента України з проханням присвоїти Сергію звання Героя України посмертно.