Ярина Чорногуз: сім років у війську, три види війни та робота на південному напрямку

Ярина Чорногуз перебуває у лавах Збройних Сил України сьомий рік. Її служба розпочалася на Херсонщині 2020 року, коли вона підписала контракт із морською піхотою. Військову присягу склала в Маріуполі, після чого потрапила до 140-го розвідувального батальйону, який базувався у Скадовську.

До цього, у 2019 році, вона приєдналася до «Госпітальєрів» як доброволиця. Рішення стати контрактницею ухвалила після загибелі близької людини на фронті у 2020 році. Спочатку планувала служити три роки, натомість залишається у війську досі.

За час служби Чорногуз пройшла шлях від бойової медикині розвідувального взводу до операторки БпЛА. Вона зазначає, що бачила три види війни: «окопну» на Донбасі у 2020–2021 роках, повномасштабне вторгнення з маневреними діями та дронову війну. Опанувала два типи ударних безпілотників і один розвідувальний.

На Херсонщині підрозділ Чорногуз перебуває з 2023 року — від початку операції на Дніпрі. Сама вона наголошує на символічності повернення на південь, адже саме тут починалася її служба. Окремо згадує польоти над Олешками, де у травні 2021 року здавала іспит на берет морської піхоти.

Говорячи про Херсон, військовослужбовиця зазначає, що місто значно змінилося після окупації: багато забитих вітрин, темрява у вечірній час. Водночас вона фіксує присутність мешканців, які лишилися попри обстріли, та розповідає про випадки місцевої гостинності, зокрема про жінку поблизу Дніпра та чоловіка, який приніс зарядну станцію до кав’ярні у «червоній зоні».

Окремо Чорногуз розповіла про творчість. За шість років вийшли три її поетичні збірки. Друга збірка «[dasein: оборона присутності]» присвячена п’ятьом побратимам із розвідувальної роти, які загинули 2022 року на Донеччині та Луганщині. Нова прозова книга, яка має вийти у листопаді, охоплює шість років служби — від бойової медикині до операторки БпЛА. За її словами, робота над текстом потребувала значних зусиль, оскільки потребувала повернення до незагоєних спогадів.

Свою історію служби вона описує через спогад про перші дні повномасштабного вторгнення, коли колона рухалася з Луганщини на Маріупольський напрямок і жінка в одному з сіл дивилася на неї з надією та сльозами. Щодо майбутнього після війни на виснаження, Чорногуз наводить слова чоловіка з Бахмутського району, який евакуювався з родиною на Великдень 2022 року: після часів війни настає період розквіту.