Волинський боєць з інвалідністю повернувся на фронт після важкого поранення

Микола Трубій родом з Горохова. Після строкової служби він працював водієм у Ковелі, де познайомився з майбутньою дружиною Людмилою.

У 2015 році, під час АТО, чоловік вступив до лав ЗСУ. Спочатку служив у ремонтно-відновлювальному полку, згодом підписав контракт із батальйоном «Волинь». Позивний «Кіля» закріпився за ним під час служби поблизу Станиці Луганської: командир роти під час радіозв'язку випадково назвав бійця «Кілею» замість «Колі», і це сподобалось побратимам.

Під час виконання завдання Микола дістав важке поранення голови. Лікарям довелося видалити частину кісток черепа, згодом чоловікові зробили краніопластику — відновлення цілісності черепа за допомогою спеціальних пластин. У 2019 році він звільнився зі служби, отримав групу інвалідності та був виключений із військового обліку.

Після початку повномасштабного вторгнення Микола вирішив повернутися до війська та одним із перших прийшов до ТЦК. «Я так боком-боком, тихенько, не привертаючи до себе особливої уваги. А тоді — 24 лютого — до добровольців особливо не придивлялися», — розповідає військовий.

Нині він служить старшим водієм мінометної батареї механізованого батальйону у складі 100-ї окремої механізованої бригади. На бронеавтомобілі «Гюрза» підвозить особовий склад до передових позицій та евакуює поранених і загиблих.

За словами Миколи, під час евакуації поранених або загиблих він не вмикає музику в машині. Проте коли на борту всі живі, побратими просять увімкнути музику на повну гучність: «Піднімає настрій, налаштовує особовий склад на позитивний лад».

Військовий також розповів про випадок, коли віз на позицію молодого бійця, який хвилювався. Щоб заспокоїти його, Микола сказав, що авто оснащене найкращими у ЗСУ засобами радіоелектронної боротьби. «Дивлюся — хлопець уже заспокоївся! І хай я йому безбожно "начесав" — результат такої психологічної підтримки очевидний», — каже він.