Службова вівчарка допомагає прикордоннику з Мукачева пройти реабілітацію

Павло Дзиба, військовослужбовець Мукачівського прикордонного загону, після повернення з фронту обрав для себе кінологічний напрям служби. Інтерес до цієї справи він мав ще з дитинства, а бойовий досвід зробив його більш запальним, тож він просив підібрати йому спокійного собаку для роботи без зайвих емоцій. Напарницею стала німецька вівчарка Квейсі.

Спочатку прикордонник вагався відпускати собаку з повідця, адже знав її лише два тижні й боявся, що вона втече. За порадою досвідченішого колеги він довірився вівчарці, і Квейсі повернулася на поклик. Собака спеціалізується на слідовій роботі та має гострий нюх: під час одного з перших тренувань вона майже одразу пішла по сліду.

Зараз напарники регулярно залучаються до охорони державного кордону, пошуку слідів та затримань. Павло зазначає, що вівчарку можна використовувати для затримання порушників, але він робить це лише в крайніх випадках, розуміючи силу тварини та відповідальність за її застосування.

Поза службою Квейсі активна, любить гратися з м'ячами, пулером і канатом. Прикордонник ретельно стежить за її здоров'ям, враховує втому та температурний режим під час навантажень.

«Це вже не моя службова собака. Це вже моя дитина, яку я взяв, виховав. Я її дуже сильно люблю і ціную. Вона мене навчила терпінню», — розповідає Павло Дзиба.

Він сам визнає, що раніше йому бракувало терпіння: хотілося, щоб усе виходило одразу, а якщо ні — з'являлося роздратування. Спільна робота з собакою не дає такого підходу, тому вона виявилася корисною не лише для Квейсі, а й поступово змінювала самого Павла.