Відстрочка і бронювання: як працюють та чим відрізняються

Відстрочка — це право військовозобов'язаного тимчасово не бути призваним, яке виникає через особисті обставини, перелічені у статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ініціювати її оформлення має сам громадянин.

Оформити відстрочку можна через застосунок «Резерв+» або звернувшись до ЦНАП. ТЦК та СП більше не приймають заяви — адміністратор ЦНАП сканує документи і передає їх до ТЦК, який ухвалює рішення. Підтвердженням статусу є електронний військово-обліковий документ у «Резерв+».

Більшість відстрочок продовжується автоматично через державні реєстри. Якщо автоматичного продовження не сталося, ймовірно, дані в реєстрах відсутні або застарілі — тоді потрібно оновити інформацію або звернутися до ЦНАП.

Право на відстрочку мають люди з інвалідністю (незалежно від групи), студенти, викладачі, багатодітні батьки, ті, хто доглядає за тяжкохворими родичами, та батьки, які самостійно виховують дитину до 18 років. Для студентів відстрочка діє на семестр (до шести місяців), для викладачів — до завершення навчального року, а для багатодітних — за умови відсутності заборгованості з аліментів понад три місяці.

Бронювання, на відміну від відстрочки, стосується професійної значущості людини. Воно регулюється статтею 25 закону про мобілізацію та постановою Кабміну №76. Забронювати можуть працівників підприємств, визнаних критично важливими для ЗСУ або економіки. Процедуру ініціює роботодавець через портал «Дія» — самостійно подати запит неможливо. Бронювання діє до 12 місяців, після чого його потрібно продовжувати.

Людей із чинною відстрочкою або бронюванням не направляють на ВЛК, за винятком випадків: прийняття на контрактну службу, повторний медогляд для обмежено придатних (крім осіб з інвалідністю) або за власним бажанням. Це передбачено постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року.