Ветеран Юрій Коваль: від викладача до командира танкового взводу 117-ї бригади

·1027 слівредакція
Ветеран Юрій Коваль: від викладача до командира танкового взводу 117-ї бригади

Юрій Коваль на псевдо «Талісман» служив командиром танкового взводу 117-ї окремої механізованої бригади понад два з половиною роки на Запорізькому та Донецькому напрямках. У цивільному житті він працював викладачем політології, а згодом — у Покровській міськраді.

До служби в армії Юрій Коваль викладав політологію, а потім обіймав кілька посад у Покровській міській раді. За його словами, він пройшов шлях від прессекретаря і спеціаліста відділу з організаційної роботи до начальника сектору інформатизації та цифровізації.

До 117-ї окремої механізованої бригади чоловік долучився у 2023 році. «Службу розпочав у 117-й окремій механізованій бригаді, яка 31 січня 2023-го року якраз і була сформована для проведення контрнаступальних дій на Запорізькому напрямку», — згадує ветеран. Починав він командиром танкового взводу, у підпорядкуванні були три танкові екіпажі.

Після Запоріжжя влітку 2025 року підрозділ перемістили на Донеччину. «Спочатку ми були на Покровському напрямку, проводили оборонні дії, потім Новопавлівка, Курахове, а потім вже Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ», — розповідає Коваль. Серед втрат він згадує механіка-водія свого екіпажу Сергія.

Окремо ветеран говорить про підготовку перед бойовими завданнями. За його словами, на навчанні мінні загородження і розмінування подавали лише як факультатив для ознайомлення, а на Запорізькому напрямку це стало основною задачею.

Одним із найважчих днів на фронті Коваль називає квітень 2024 року, коли позицію засікли російські дрони і всю ніч по ній били. «В такі-от моменти, коли все навкруги палає, втрачається розуміння, де ми, в якому ми зараз місці і що зараз відбувається, тому що все навкруги червоне, палає оце от ракетне паливо. Це один з найважчих спогадів про війну», — розповідає він.

Юрій служив два з половиною роки і пішов з армії за станом здоров'я. У мирне життя повернувся рік тому, адаптація, за його словами, триває досі. Нині він працює у Покровській міській військовій адміністрації, де завідує сектором інформатизації та цифровізації.

Рідне місто та батьківський будинок, каже ветеран, зруйновані. «Зруйновані не просто, як кажуть, стіни, а зруйнована певна частинка життя, певних епох — епоха раннього дитинства, епоха юності», — говорить Коваль.

Читайте також