Японія та РФ: суперечка щодо ядерних гарантій і Курил

У Росії зростає офіційна риторика щодо нібито відродження японського мілітаризму. Приводом стали кілька рішень Токіо, серед яких — інтерес японських приватних компаній до українських виробників дронів, а також дозвіл на експорт озброєнь.

Окреме роздратування Москви викликала заява міністра оборони Японії Сіндзіро Коїдзумі про готовність обговорити принцип «трьох не» — не виробляти, не володіти, не розміщувати ядерну зброю. Перші два пункти лишаються непорушними, однак третій пропонують розглянути без табу. Це може відкрити шлях до тимчасового розміщення американської ядерної зброї на кораблях, підводних човнах чи авіації США в Японії.

Посол Росії в Токіо Микола Ноздрьов заявив, що навіть тимчасове перебування американської ядерної зброї порушить Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, і пригрозив «контрзаходами». Речниця МЗС РФ Марія Захарова також виступила з критикою позиції японського міністра.

Активізація російської дипломатії збіглася з річницею бомбардувань Хіросіми та Нагасакі. Водночас практичний контекст полягає в тому, що КНДР, Китай і Росія володіють ядерною зброєю, тож Японія може вважати за доцільне посилити потенціал стримування.

Окремим чинником напруги є військові кроки РФ на Далекому Сході. За даними аналітиків, в Україні значних втрат зазнали 155-та бригада морської піхоти з Приморського краю та 40-ва бригада з Камчатки. Попри це, за наказом Володимира Путіна на базі 155-ї бригади розгортають 55-ту дивізію морської піхоти, що може вимагати реакції з боку Японії.

Окремо зазначається, що Японія має технологічну базу для швидкого створення ядерної зброї, а її нові підводні човни випереджають російські аналоги. Водночас розвиток морських безпілотників зменшує перевагу Тихоокеанського флоту РФ.

Сіндзіро Коїдзумі — син колишнього прем'єр-міністра Дзюн'їтіро Коїдзумі, який вимагав від Росії повернення південних Курил. Нинішня прем'єр-міністерка Санае Такаїті, яка раніше очолювала міністерство у справах «північних територій», у квітні 2026 року не відвідала храм Ясукуні, але надіслала ритуальне підношення, що викликало жаль Південної Кореї.