Ветеран: зарплати військових у тилу не дозволяють утримувати родини

Мінімальна зарплата військового у тилу становить 32 тисячі гривень, з яких офіційний оклад — 22 тисячі, а ще 10 тисяч нараховуються як доплата. На ці кошти разом із сім'єю у великих містах прожити практично неможливо, наголосив Дамаскін.

Він порівняв ці суми із закордонними миротворчими місіями, де охоронець штабу без ризику отримує 3,5 тисячі доларів. Водночас українські бійці на передовій отримують менше.

«Тому треба збільшувати грошове забезпечення військовослужбовцям. Мені, наприклад, не ок, коли я викликаю таксі ввечері, а мене везе військовослужбовець, який вночі ще працює таксистом, бо в нього є право їздити вночі, через те, що йому треба забезпечити свою родину», — підкреслив ветеран.

За його словами, низька зарплата також стає бар'єром для цивільних, які розглядають можливість служби. Людям потрібно орендувати житло, купувати їжу, одягати дітей до школи та садка, а також покривати витрати на лікування.

«Якщо ми не забезпечимо солдата, який сидить в окопі, і він розвернеться і піде, то тоді не буде ким командувати людині, якщо ми не мотивуємо саме цього солдата», — зауважив Дамаскін.

Окремо ветеран торкнувся поведінки цивільних у тилових містах. Під час поїздки до Одеси найбільшим тригером для нього стала поширеність російської мови та музики. Вісім із десяти людей на вулиці розмовляли російською, а на пляжі спокійно вмикали російську музику.

«На вулиці мусить бути українська мова, а вдома — якою хочеш», — зазначив він.

Дамаскін додав, що люди, які не дотичні до бойових дій і не мають воюючих родичів, швидко абстрагуються від реальності. Навіть після масованих ракетних атак усвідомлення небезпеки триває лише день-два, після чого тилові міста повертаються до звичного ритму.