Венс напряму опитував командувачів США про війну з Іраном — деталі

За цими даними, Венс від початку виступав проти війни, і президент Дональд Трамп доручив йому сприяти припиненню конфлікту. Віцепрезидент хотів почути індивідуальні судження командирів, висловлені їхніми власними словами, до того як вони будуть зведені в єдину позицію Пентагону.

Під час розмов детально розглядали цілі та тактику війни, оцінку втрат, можливі дії іранської сторони в Ормузькій протоці, ступінь її адаптивності та здатність іранського уряду витримувати тиск. Венс також просив детальний звіт про те, що залишилося в запасах командувачів, і про те, як передача зброї на Близький Схід вплине на їхню спроможність стримувати Китай, Росію та Північну Корею.

Щодо запасів командири висловлювалися відверто. Найбільше їх турбували вичерпані запаси перехоплювачів Patriot — основи системи протиповітряної оборони. До кінця весни на одному з театрів військових дій їх залишалося менше 100. Війна також вичерпала запаси тактичних ракетних систем армії з дальністю до 190 миль і ракет точного удару, які мали їх замінити.

«Запаси таких критично важливих боєприпасів, як ці, — повідомили вони віцепрезиденту, — були найнижчими за всю історію», — наводяться в матеріалі слова командирів.

За словами джерел, після частини розмов у Венса виникли глибокі побоювання щодо загальної стратегії та перспектив успіху. Ці оцінки показали, на які надзвичайні жертви готовий піти іранський уряд у боротьбі за виживання, а також обмеженість запасів оборонної зброї США, потрібної для відбиття іранських ударів у відповідь чи протидії загрозам в інших регіонах.

Венс враховував ці висновки у приватних бесідах із Трампом та їхнім найближчим оточенням. Водночас на брифінгах президент отримував від генерала Дена Кейна, голови Об'єднаного комітету начальників штабів, дедалі більше інформації про навантаження на запаси США та стійкість іранських збройних сил, у що Трампу спочатку було важко повірити.

Свідчення чиновників показують, що між тверезими внутрішніми оцінками, які отримував Венс, і публічними заявами високопосадовців адміністрації, зокрема президента, існувала глибока прірва. Трамп продовжував стверджувати, що США вже виграли війну, що іранські збройні сили розгромлені і що з постачанням американської зброї немає жодних проблем. У приватних бесідах він обурювався публікаціями про скорочення запасів, називаючи журналістів «зрадниками» за висвітлення цієї теми.

За словами чиновників із безпосередньою інформацією, дзвінки Венса до командувачів здійснювалися з відома президента; міністра оборони Піта Хегсета; генерала Кейна; державного секретаря Марко Рубіо, який також виконує обов'язки радника з питань національної безпеки; та Сьюзі Вайлз, керівниці апарату Білого дому.

Венс завоював репутацію в адміністрації Трампа як людина, що глибоко занурюється в оперативні деталі — звичка, яку одні чиновники схвалюють, а інші вважають надмірною зацикленістю на дрібницях. Якщо Трамп ухвалює рішення так, що навіть його помічники не можуть здогадатися про логіку, то Венс відстежує щоденні дрібниці, включно з військовими операціями, внутрішньою динамікою іранської політичної системи та джерелами розвідувальних оцінок.

Щоб задовольнити його вимоги щодо детальної інформації, Хегсет доручив Управлінню військово-морської розвідки складати для Венса щоденні звіти про Ормузьку протоку. За словами високопоставлених чиновників Пентагону, тепер їх отримують також інші високопоставлені помічники Трампа. У цих звітах вказується, які судна проходять через протоку, під якими прапорами вони плавають та який вантаж перевозять. Для більшості високопоставлених чиновників інформація про війну залишається важкодоступною.