Україна утримує російських полонених за Женевською конвенцією — подробиці

В Україні діє п'ять таборів для тримання російських військовополонених. В одному з них побували журналісти та поспілкувалися з полоненими.

Умови утримання передбачають проживання у просторих кімнатах без ґрат, нові ліжка та постіль. Полонені можуть займатися спортом, читати, розгадувати кросворди, проводити час на свіжому повітрі. На території табору діють підприємства, де полонених залучають до роботи — зокрема, до виготовлення штучних ялинок та святкових прикрас. За працю вони отримують до 300 гривень на місяць, які можуть витратити в крамниці на території табору.

Серед полонених чимало тих, хто пішов на війну через брак грошей, для уникнення в'язниці або за контрактом. Кадровий військовослужбовець Артьом Кравцов заявив: «Ми прості солдати. Перед нами була задача — ми питань не ставили і виконували». Про свій вибір він не шкодує, на президентських виборах голосував за Путіна.

62-річний Марсель із Татарстану, у якого помітили татуювання зі свастикою, пояснив, що зробив його «по-малолітству». Він визнає відповідальність за прихід в Україну зі зброєю та радить росіянам: «Не ходіть сюди. Немає чого тут робити».

Владімір, який підписав контракт із в'язниці, де відбував покарання за наркотики, розповів, що його обіцяли не відправляти на штурми, але насправді відправили. У червні його поранило на Запорізькому напрямку, полоненим він опинився після того, як його наздогнали військові. За його словами, він очікував розстрілу, але отримав їжу, воду та допомогу.

Полонений із Якутії, який добровільно підписав контракт, розповів, що хотів побачити винищення людей. Про свій вибір він не шкодує, вважаючи, що нічого поганого в Україні не робив. Сибіряк Константін, який пішов на війну, щоб уникнути в'язниці, заявив: «Не я цю війну почав. Тому у мене не може бути ніякого відчуття відповідальності».

22-річний Роман Попков підписав контракт через брак грошей. Він визнає, що був готовий убивати, але не може пояснити, хто на кого напав. Розповідаючи про бій, під час якого, за його словами, загинули дев'ятеро українських військових, він заявив: «Я з цього приводу взагалі не парюсь».

Умови утримання відповідають Третій Женевській конвенції. Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко пояснив: «Ми ставимося до них згідно з тими документами, які Україна підписала. Їм не дають нічого більше від цих зобов'язань». Він також зазначив: «Для нас кожен із цих людей — це просто обмінний фонд. Ми їм зберігаємо життя, ми їм зберігаємо здоров'я, але з єдиною метою — якнайшвидше поміняти».

Полонені отримують триразове харчування. Представник Коордштабу додав, що більшість російських військовополонених не виявляють каяття, а справжнє розкаяння є радше винятком: «Це люди, які прийшли на війну цілком усвідомлено, заробити грошей на війні, повбивати, можливо, якось самоствердитися, або їхні родини їх відправили сюди вмирати».