Від "Лелеки" до "Пісюна": як Україна називає зброю
Аналіз 992 унікальних назв української зброї показав, що найбільша частка припадає на тварин (21,3%), а серед виробників зростає попит на короткі, впізнавані імена.
Дослідження, проведене разом із державним кластером Brave1, охопило 3773 найменування виробів на Brave1Market. Після видалення повторів залишилося 992 унікальні назви, які дозволили виявити основні принципи неймінгу в українській оборонці.
До 2022 року виробники орієнтувалися на зовнішні ринки, тому використовували технічні індекси (Raybird / ACS-3, PD-2) або назви, зрозумілі іноземцям. Після повномасштабного вторгнення акцент змістився: тепер важливо, щоб військовий міг легко запам'ятати назву, вимовити її по рації та не переплутати з іншими системами. Зростання конкуренції перетворило назву на частину бренду, що пояснює появу коротких слів на кшталт "Терміт", "Кабан", "Змій" чи "Колібрі".
Найбільша категорія назв — тваринний світ (21,3%). Це особливо помітно серед безпілотників: "Сойка", "Пугач", "Шпак", "Лелека", "Кажан", "Сокіл", "Колібрі". У наземних роботизованих комплексах частка тваринних назв перевищує 27%. За словами Євгена Гриценка з Brave1, образ тварини дозволяє одним словом передати характер виробу: "Мураха" натякає на витривалість, "Кабан" — на міцність.
Для засобів радіоелектронної боротьби виробники частіше використовують природні явища чи абстрактні поняття: "Шквал", "Міраж", "Буревій", "Імла", "Заграва", "Купол", "Каскад". Окремий випадок — комплекс "Ліма", названий на честь столиці Перу, оскільки саме туди вказують навігаційні модулі під час тривоги.
Історичні назви становлять близько 4,4% вибірки. Компанії The Fourth Law та Odd Systems називають вироби на честь українських діячів ХХ століття: тепловізійна камера — Лесь Курбас, перехоплювач — "Зеров-8" (Микола Зеров), FPV-дрон — "Стус" (Василь Стус). Ярослав Ажнюк, співзасновник цих компаній, виступає проти нецензурних назв, вважаючи, що українській зброї достатньо історичних постатей і культурних символів.
Виробник Airlogix створив власну систему назв на основі давньоєгипетської міфології: системи GOR, Anubis, Seth-X. Такий підхід дозволяє об'єднати лінійку продуктів і зробити бренд впізнаваним серед іноземних партнерів.
Окремий пласт — побутові та жартівливі назви: "Батон", "Мангал", "Тетріс", "Валіза", а також P1-SUN від SkyFall, який військові перейменували на свій лад. За даними дослідження, жартівливі імена можуть стати впізнаванішими за офіційні, але не замінюють характеристики та репутацію виробника.
Гриценко пояснює появу таких назв традицією українського війська зневажливо ставитися до ворога. Побутова назва психологічно наближає технологію до військового, перетворюючи її на звичний інструмент. Водночас у дослідженні зазначають, що єдиної системи неймінгу в Україні поки не сформовано, і строкатість назв відображає різнорідність самого ринку.
