Лише 5–9% українських далекобійних ударів проходять через російську ППО — аналітики

Старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг оцінив, що російська ППО перехоплює понад 90% українських далекобійних ударів. Для подолання цієї оборони Україна використовує тактику насичення: спочатку запускає велику кількість дешевших ударних дронів, змушуючи російські радари та комплекси витрачати ресурси, що відкриває шлях для основних засобів ураження.

Серед українських далекобійних ракет — «Фламінго», які, за даними AP, поки поступаються західним аналогам за малопомітністю та точністю.

У липні Україна завдала втричі більше далекобійних ударів по цілях у Росії та на окупованих територіях, ніж у січні. Більшість ударів мають дальність до 200 км, але саме далекобійні атаки зростають найшвидше, змушуючи російське командування розосереджувати сили ППО на значно більшій території.

Аналітики виділяють чотири основні типи цілей українських ударів. Перший — нафтова інфраструктура, включно з нафтопереробними заводами та терміналами, зокрема за 2500 км від України — у Сибіру та на Уралі. Мета — скоротити доходи Росії від експорту нафтопродуктів і створити проблеми з постачанням пального. Другий — підприємства оборонної промисловості, які виробляють навігаційні системи, компоненти озброєнь і безпілотники. Третій — російська ППО та радари, особливо в Криму. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що Україна хоче позбавити Росію можливості використовувати півострів як військовий плацдарм. Четвертий — логістичні та складські об'єкти, зокрема склади, пов'язані з мережею Wildberries на Уралі, які, за даними української сторони, використовуються для постачання російської армії.

Наслідки ударів уже помітні: у червні дим від атак дронів було видно над Санкт-Петербургом напередодні економічного форуму, через загрозу ударів вносили корективи в проведення параду 9 травня, а атаки на НПЗ спричинили проблеми з пальним у кількох регіонах РФ.

Кампанія має політичний контекст. У лютому 2025 року зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського завершилася публічною сваркою, після чого США тимчасово призупинили обмін розвідданими. У липні 2026 року на саміті НАТО Трамп назвав Зеленського «дуже ефективним» і заявив про налагодження стосунків.

За словами Вотлінга, українські удари мають показати Росії, що вона не може просто перечекати війну. «Логічно, вище певного порогу це працює, але чи зможуть вони досягти цього порогу — цікаве питання», — зазначив він. Аналітик додав, що результат залежить, зокрема, від подальшої фінансової підтримки України Європою.

У 2026 році Україна посилила далекобійні удари: у травні атаковано об'єкти в понад десяти регіонах РФ, максимальна дальність сягала 1700 км. Росія змушена перекидати ППО до Москви та Керченського мосту, а частину ракетних підприємств — переміщувати далі від України. У ЗСУ створено окреме командування далекобійного впливу для планування таких операцій.