Україна за рік втратила $1,2 млрд на оборонних закупівлях через шахрайство

Розслідування, що ґрунтується на урядових аудитах, судових матеріалах і даних українських медіа, виявило системні проблеми у військових закупівлях. Компанії, які вже мали кримінальні справи або зривали попередні угоди, продовжували отримувати державні замовлення.

Одним із найрезонансніших прикладів стала ситуація з Павлоградським хімічним заводом. У 2024 році, коли українські артилерійські розрахунки вели вогонь на сході, частина снарядів не вибухала або падала поруч із позиціями. З'ясувалося, що завод постачав тисячі бракованих мінометних мін. Директора підприємства Леоніда Шимана заарештували, а згодом Вищий антикорупційний суд визнав його винним у зловживанні службовим становищем і призначив п'ять років позбавлення волі.

Попри це, за даними аудитів, Агентство оборонних закупівель продовжувало укладати з заводом нові контракти. Шиман отримав першу угоду на 280 мільйонів доларів, ще перебуваючи під заставою за звинуваченнями в корупції. Перевірки Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиту Міноборони зафіксували, що тривожні сигнали ігнорували, а за завищені ціни чи невиконання поставок майже не наставало наслідків.

Слідство також встановило, що частину коштів за контрактами на боєприпаси виводили через афілійовані структури. Посадовці, відповідальні за приймання продукції, не зупиняли поставки навіть за очевидних дефектів. Система дозволяє компаніям з відкритими кримінальними справами брати участь у тендерах і вигравати нові замовлення.

Аналогічні проблеми фіксують і в союзників України. Естонський уряд втратив десятки мільйонів євро на закупівлі боєприпасів через індійських посередників без досвіду торгівлі зброєю. Ця історія призвела до відставки міністра оборони Естонії Ханно Певкура. Обидва випадки демонструють вразливість логістики оборонних поставок під час війни.