Україна втрачає дипломатичний імпульс у відносинах із США

На початку літа Україна вперше за тривалий час перехопила ініціативу на полі бою, демонструючи західним партнерам успіхи у розвитку безпілотних технологій та удари по російській інфраструктурі. Це вплинуло на тональність американського президента Дональда Трампа, який після переговорів із Володимиром Зеленським у Туреччині на початку липня позитивно відгукувався про зустріч. "У тій кімнаті було багато любові, багато єдності", — цитують Трампа автори публікації.

Важливу роль у покращенні відносин відігравала посол України у США Ольга Стефанішина, яка представляла Україну як партнера, здатного запропонувати власні технологічні та військові рішення. Особливим аргументом стали українські дрони-перехоплювачі, які зацікавили Пентагон. "Тепер усі у Вашингтоні думають, що Україна переможе", — наводять автори слова одного з республіканських стратегів.

Однак позитивна динаміка швидко змінилася. Під час останньої зустрічі Трамп не погодився на передачу Україні додаткових систем Patriot, необхідних для захисту від російських балістичних ракет, а також відступив від попередньої обіцянки дозволити Україні самостійно виробляти ці системи.

Паралельно у Києві загострилися проблеми з корупцією. У відставку відправили міністра оборони Михайла Федорова, а посол Стефанішина повернулася в Україну на тлі звинувачень у незаконному збагаченні. Крім того, Зеленський просив Трампа звернутися до Ілона Маска щодо відкриття доступу Starlink для ударів по російських ракетних батареях у прикордонній зоні, але позитивного рішення Київ не отримав.

За кілька днів Україна втратила значну частину дипломатичного та військового імпульсу, який накопичувався протягом місяців. Тим часом Росія посилила ракетні удари по Києву, скориставшись дефіцитом української ППО. На початку серпня столицю та передмістя атакували щонайменше два десятки балістичних ракет за одну ніч. Українські сили не змогли збити жодну з них. Загинули 17 цивільних, ще щонайменше 44 людини були поранені.