Україна шукає нові способи протидії реактивним безпілотникам РФ

Реактивні безпілотники дедалі частіше використовуються Росією в атаках на Україну. Їхня висока швидкість створює додаткове навантаження на українську протиповітряну оборону, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Збільшення кількості таких апаратів фіксується з початку 2026 року. У липні РФ застосувала реактивних дронів у п'ять разів більше, ніж у червні, не враховуючи «Бандеролей», кількість яких також зросла.

За словами Ігната, у звичайних атаках частка реактивних безпілотників сягає від третини до половини. В окремі ночі цей показник збільшується до двох третин. «Зараз у звичайних атаках застосовується від третини до половини реактивних. Бувають ночі, коли дві третини реактивних і третина звичайних. Тенденція йде до того, що реактивних стає більше», — наголосив він.

Основна проблема для ППО — швидкість і висота польоту таких цілей. Дрони-перехоплювачі розганяються до 300 км/год, тоді як ціль рухається зі швидкістю понад 400 км/год. Мобільні вогневі групи не можуть влучити на такій швидкості, а висота польоту близько 5 км перевищує межу досяжності ПЗРК (приблизно 4,5 км).

Тому для знищення реактивних безпілотників доводиться застосовувати дорожчі засоби — зенітні ракети малого й середнього радіуса або авіацію. Винищувачі F-16 і Mirage використовують також авіаційні гармати, що створює додаткове навантаження на ресурс літаків.

Ігнат зазначив, що з такими цілями можуть боротися німецькі установки Gepard, однак їхній радіус дії обмежений — близько п'яти кілометрів, а висота ураження — приблизно 4,5 км. «Що таке п'ять кілометрів на карті України? Це краплинка. Скільки треба таких систем? Тому наша ППО має об'єктове прикриття, тобто прикривають об'єкти, напрямки, міста», — пояснив він.

Українські виробники вже працюють над створенням реактивних дронів-перехоплювачів, які мають дозволити ефективніше протидіяти швидкісним цілям.