Удар по порту Махачкали: що відомо про атаку та зв'язок з постачанням зброї з Іраном

Тієї ж ночі удари зафіксували також у Сочі та Борисоглєбську, де місцеві жителі повідомляли про вибухи й роботу протиповітряної оборони. У Махачкалі, за свідченнями очевидців, у небі спостерігали спалахи, а в районі порту — задимлення.

Про те, що махачкалинський порт став ключовим транспортним вузлом між Москвою та Тегераном, свідчать офіційна статистика вантажоперевезень і супутниковий моніторинг Каспійського моря. Про це у своєму Telegram-каналі написав керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, який і раніше аналізував зростання трафіку між двома країнами.

За його підрахунками, у першому кварталі 2026 року вантажопотік між Махачкалою та Іраном зріс на 51% порівняно з аналогічним періодом торік. Загальний вантажообіг усіх каспійських портів Росії за січень-квітень збільшився приблизно на 61% — до 3,7 мільйона тонн.

Ще одним підтвердженням активної морської взаємодії стали супутникові знімки Sentinel-1, які фіксували ймовірні нафтові забруднення — так звані слики — у російському секторі Каспію. У червні супутник виявив 24 плями або групи плям загальною площею 25,8 квадратного кілометра, з яких 19 лежали саме в російському секторі із сумарною площею 25,1 квадратного кілометра.

Поблизу Махачкали подібні забруднення повторно фіксували 5, 17, 22 та 23 червня. Частина плям розташовувалася біля портової та нафтової інфраструктури, інші могли мати суднове походження. У липні супутниковий моніторинг виявив нові слики й біля Дагестану — один із них за морфологією більше нагадував можливий скид із судна.

Окрім статистики та супутникових даних, є й конкретні підтвердження руху суден між портами двох країн. 24 липня системи AIS зафіксували іранське суховантажне судно ANA у північній частині Каспійського моря, яке, за даними MarineTraffic, прямувало з Астрахані до іранського порту Бендер-Ензелі. Наступного дня, 25 липня, це судно було атаковане в Каспійському морі.

На думку аналітика, поєднання офіційної статистики, супутникового моніторингу та верифікації через AIS свідчить про суттєве зростання морського трафіку між Росією та Іраном. Андрющенко припускає, що ця активність може відкривати логістичні можливості і для прихованого зустрічного постачання озброєння між двома країнами.

Портова та прибережна інфраструктура Росії останніми тижнями регулярно потрапляє під удари безпілотників і морських дронів. Об'єкти, що формально мають цивільний або логістичний статус, нерідко виявляються пов'язаними з військовою чи прикордонною інфраструктурою, тому порти стають пріоритетними цілями для позбавлення ворога ресурсів для ведення війни.

Атака на Махачкалу вписується в цю логіку: якщо порт справді використовується для обміну озброєнням з Іраном, удари по ньому мають на меті перервати цей логістичний ланцюг і ускладнити постачання, яке живить російську воєнну машину.

Раніше морський безекіпажний катер ВМС України 3 вересня уразив у Сочі багатоцільове судно забезпечення NEFRIT, яке обслуговувало нафтогазові операції Росії, перевозило вантажі й персонал та виконувало підводно-технічні роботи. Також був попередній удар по цьому самому порту — тоді за допомогою безекіпажного катера атакували морський порт Сочі, після чого над акваторією піднявся густий стовп диму, а місцевий зенітний комплекс "Панцир" не зміг відбити атаку.