Тил може виявитися слабшим за фронт: залежність від зовнішнього фінансування та невиконані реформи

За словами автора, Україна живе виключно за рахунок коштів європейських союзників. Водночас власна фінансова спроможність держави значно зменшується через удари по виробництву та логістиці: економіка руйнується, відповідно податкові надходження скорочуються.

Європейські партнери виділяють гроші на фронт без жодних умов, тоді як кошти на тил надаються лише за виконання Україною взятих на себе зобов'язань щодо реформ. Як зазначається, ці зобов'язання систематично порушуються. Відповідальність за це автор покладає на парламент безпосередньо, на уряд через погано налагоджену співпрацю з парламентом, а також на президента як інституцію, що сконцентрувала надмірну владу, від якої тепер усе залежить.

Наслідком невиконаних реформ стає нестача грошей. Передусім її відчують пенсіонери, освіта, культура та інші сфери, що фінансуються за залишковим принципом. Натомість, на думку автора, навряд чи нестачу відчують державні телевізійні програми, в яких розповідають, що все добре.

Таким чином, фізичне виснаження тилу, особливо соціально незахищених верств, може помножитися на моральне виснаження через невідповідність показаної картинки та реального стану справ.

Автор припускає, що тил може виявитися значно слабшим за фронт: на фронті будуть успіхи, а тил при цьому може сипатися. За його словами, він пише про це вже рік.

"Ми заходимо у шторм. Пропоную не заходити, а піти спокійнішим шляхом – є шанс все змінити. Просто треба швидко надолужити борги по реформах", – підсумовує автор, додаючи, що попередження й потрібні для того, щоб не втрапити у халепу.