Третій армійський корпус планує замінити роботами третину передової до кінця року

Українські військові розширюють застосування наземних роботизованих комплексів на фронті: майстерні діють по всій лінії зіткнення, а командування Третього армійського корпусу ставить за мету до кінця року передати роботам близько третини завдань, які нині виконують військові безпосередньо на передовій.
У майстерні неподалік лінії фронту, облаштованій у гаражі, зібрані експериментальні безпілотники — частина на гусеницях, частина на колесах. Один із них має шланг для гасіння пожеж, інший — стійку для переносних ракетних установок. Там же готують до бойового застосування чотириколісні машини, відомі як "Гієни": вони вирушають до російських позицій із вибухівкою, щоб атакувати укриття або зупиняти наступ.
Військовий механік із позивним Химера розповів, що подібні роботизовані машини вже змушували російських військових здаватися в полон.
"Уявіть, що таке 20 кілограмів вибухівки. Це дуже потужна річ. Дуже потужна", – сказав він.
Майстерні, якими керує Третій армійський корпус Збройних Сил України, з'явилися по всій лінії фронту. Командувач корпусу бригадний генерал Андрій Білецький назвав поступову заміну піхотинців наземними безпілотниками наступною "революцією" у веденні війни. За його словами, після появи постійної загрози з повітря піхота нині виконує лише близько 10% завдань, які виконувала раніше.
"Захід багато в чому проспав революцію дронів", – сказав Білецький, додавши, що якщо Захід справді хоче не просто йти в ногу з часом, а трохи випереджати його, він має думати про наступну революцію.
У командному пункті в Харківській області працюють оператори НРК підрозділу NC13 "Трійка", сформованого у 2025 році. Заступник командира підрозділу з позивним Бар розповів, що його команда проводить операції практично щодня. Під час однієї з них військові завантажили на причіп три бомби, доставили його на міст, який росіяни використовували для логістики, після чого підірвали. В іншому випадку наземний дрон із кулеметом стримував атаку окупантів, тоді як зверху російських військових атакували дрони-камікадзе.
Водночас НРК мають обмеження: вони погано долають фізичні перешкоди й не можуть зачистити будівлю або траншею так, як це робить піхота. Крім того, їх поки не виробляють у достатніх кількостях для масованого використання, як БпЛА, зазначив Бар. Попри це вони вже витісняють людей із широкого спектра небезпечних завдань.
"Їм не потрібні їжа чи вода, їм не потрібно доставляти колоди для облаштування укриттів. По суті, нам не потрібно за них переживати. Це просто шматок металу, який відправляють виконувати роботу, заради якої раніше відправляли солдатів", – акцентував Бар.
Білецький вважає, що НРК не є диво-зброєю, однак вони стають ще одним кроком до автоматизації війни. Цей процес також охоплює використання штучного інтелекту для аналізу даних із поля бою, що дасть військовим змогу більше зосереджуватися на плануванні та ухваленні рішень. За словами генерала, роботизовані системи можуть змінити тактику на передовій, адже командири отримають більше можливостей для проведення ризикованих операцій, які раніше могли призвести до значних втрат серед особового складу.
Станом на липень понад 200 зразків НРК допущено до використання в Силах оборони, більша частина — українського виробництва.
Читайте також
Ще в розділі «Фронт»
- На Одещині відкрили меморіальну дошку зниклим безвісти захисникам
- У Дніпрі до Дня Незалежності нагородили волонтерів, які допомагають військовим
- Військовий і музикант Сергій Мартинюк переніс операцію на голосових зв'язках
- Туреччина наполягає на мораторії щодо військових дій у Чорному морі
- Ветеран 53 ОМБр Євген «Вікінг» розповів про перехід на українську та службу







