Тернопільщина: сім громад повідомили про загибель захисників

Про втрати повідомили Бучацька, Скалатська, Збаразька, Вишнівецька, Копичинецька та Лановецька громади, а також громада, до якої належав Захар Гарник.

Руслан Золотар із Трибухівців Бучацької громади загинув 11 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровському напрямку поблизу села Чугуєве. Він був командиром 5-го екіпажу БПЛА 59-ї окремої механізованої бригади, мав 12 років військової служби, брав участь в обороні Дебальцевого у 2014–2015 роках, боях за Миколаїв та захисті Донеччини. Кортеж із тілом воїна зустріли на Алеї Слави у Бучачі.

Микола Рибак, 1992 року народження, родом з Львівщини, проживав у селі Новосілка Скалатської громади. Він загинув, захищаючи Україну.

Володимир Гуменюк, який народився 1991 року в селі Розношинці, загинув 12 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання. 17 вересня траурний кортеж зустріли у Сквері Героїв у Збаражі, 18 вересня його поховали в рідному селі.

Іван Гулко з Великих Вікнин Вишнівецької громади тривалий час служив, після чого страждав від серйозної хвороби. Він помер 13 вересня 2026 року, прощання відбулося у Волочиську.

Володимир Доманський, 1976 року народження, був учасником АТО у складі 72-ї окремої механізованої бригади, згодом служив у 105-й окремій бригаді територіальної оборони. На початку 2025 року він зазнав важких поранень під час мінометного обстрілу біля Новомихайлівки на Запоріжжі. Після тривалого лікування він помер.

Василь Ткаченко, 53 роки, житель села Оришківці Лановецької громади, загинув під час проходження базової загальновійськової підготовки у військовій частині. Громада висловила співчуття його родині та близьким.

Захар Гарник із позивним «Ферагус» служив зовнішнім пілотом БПЛА. 25 серпня на Донеччині він дістав серйозні опіки, його евакуювали на лікування до Німеччини, але 9 вересня він помер у лікарні міста Галле. Тіло захисника планують привезти до Трибухівців 25 вересня — у день, коли йому мало виповнитися 28 років.