У Тернополі попрощалися з Назарієм Гевчуком, який два роки вважався зниклим безвісти

Назарій Гевчук долучився до лав Збройних сил України в перші дні повномасштабного вторгнення. Він служив снайпером у 70-му окремому батальйоні територіальної оборони.

Загинув військовий 14 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Протягом двох років його вважали зниклим безвісти. За словами побратима Івана Горського, боєць виконував завдання на луганському, харківському та запорізькому напрямках.

«Я багато бачив військових, не в образу нікому, але воїнів мало. Це був справжній воїн. Він ніколи не давав задню, завжди виконував поставлений наказ, який би він не був важкий. Це був один з таких наказів. Він його виконав з честю, він служив з честю. Був справжнім воїном. Звісно, я знаю все про нього від народження. І він про мене знав. Я його любив, поважав і мав честь з ним служити. Таку саму повагу і любов отримував від нього», — розповів Іван Горський.

До війни Назарій Гевчук навчався на кухаря. Його друг дитинства Андрій Білик згадує, що той любив грати у футбол.

«Ми любили кожного дня грати у футбол. Грали до ночі. М'яча вже не було видно, але ми грали. За нами приходили батьки і казали, щоб ми розходилися додому. Він приїхав з-за кордону і я йому говорив, може, не йди, подумай добре, але він захотів і пішов. Був поранений, приїжджав на реабілітацію. Поїхав туди ще раз, пішов на завдання і немає його…», — каже Андрій Білик.

Рідні, побратими та друзі принесли квіти до Пантеону Героїв, де й поховали Назарія Гевчука. Загиблому було 32 роки. У нього залишилися дружина, донька, мати і брат.