Суд відмовив диякону Свідків Єгови у скасуванні призову під час мобілізації

Спір тривав після того, як Рівненський окружний адміністративний суд став на бік військкомату. Позивач має сан диякона збору і вимагав скасувати накази про призов під час мобілізації, відправлення до військової частини та зарахування курсантом. Апеляційна інстанція відмовила у задоволенні скарги.

Передумовою спору стали події 22 квітня 2025 року. Патрульні поліцейські примусово привезли чоловіка до територіального центру комплектування, оскільки він перебував у розшуку за порушення правил обліку. Після уточнення даних і медичного огляду військовозобов'язаний отримав повістку. Того ж дня керівник ТЦК видав наказ про призов, а наступного дня командир підрозділу зарахував новобранця до списків особового складу та призначив курсантом.

У день доставлення до військкомату громадянин подав письмове звернення. У ньому він зазначив, що є охрещеним служителем з 2007 року та дияконом з 2019-го. Посилаючись на віросповідання, він заявляв про неможливість тримати зброю чи підтримувати армію і просив скерувати його на альтернативну невійськову службу або надати відстрочку.

Суд звернув увагу, що стаття 35 Конституції України допускає заміну військового обов'язку через релігійні погляди, проте профільний Закон "Про альтернативну (невійськову) службу" стосується виключно строковиків. Оскільки позивача призвали під час мобілізації в особливий період, цей механізм не діє, а мобілізаційне законодавство не передбачає таких процедур у воєнний час.

Суд також зауважив на суперечливість позиції заявника: він відмовлявся не лише від зброї, а й від будь-якої праці у шпиталях чи тилових закладах, що фактично означало вимогу повного імунітету від призову.

Щодо бронювання, то на нього можуть претендувати лише релігійні працівники, які мають трудові відносини та проводять богослужіння за спеціальним переліком посад. У матеріалах справи не було доказів, що дані чоловіка передавалися до Державної служби з етнополітики та свободи совісті для оформлення броні.

Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" зазначає, що віра не дає права ухилятися від конституційних обов'язків, а довідка про належність до громади не доводить стійких переконань щодо неприйняття оборонної війни. У підсумку Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав дії ТЦК законними.