Залишки ставки Гітлера «Вервольф» під Вінницею: що відомо про бункери та міфи

У селищі Стрижавка під Вінницею розташовані залишки нацистської польової ставки «Вервольф», яку звели за чотири місяці — з грудня 1941 року до квітня 1942 року. Вибір місця, за словами військового історика Андрія Швачка, був зумовлений наявністю залізниці, шосейних доріг, ліній зв’язку та аеродромів, а також адміністративних будівель у Вінниці.

Головний бункер Гітлера мав фундамент завтовшки близько трьох метрів. Швачко особисто виміряв товщину 2,94 метра. За його словами, така міцність мала захистити людей від ударної хвилі у разі вибуху поруч. У бункері не було аварійного виходу, натомість працювала система примусової подачі повітря. Поруч стояв будинок №11, де мешкав Гітлер, від якого нині лишився лише ганок.

На території ставки також розташовувалися генеральський і комендатський бункери, а також численні бліндажі. У будинку №13, який не зберігся, щодня проходили наради за участю Германа Герінга, Генріха Гіммлера, Йозефа Геббельса, Йоахіма фон Ріббентропа та інших представників нацистської верхівки.

Саме на «Вервольфі» у липні 1942 року Гітлер підписав директиву №45 — наказ про одночасний наступ на Сталінград і захоплення нафтових родовищ Кавказу. Це рішення призвело до розпорошення німецьких сил і, за оцінками істориків, стало одним із переломних моментів Другої світової війни.

Ставку охороняла кількаешелонована система: зенітна артилерія, аеродром у Калинівці, кілька рядів колючого дроту та три кола зон безпеки. Неподалік діяв польовий аеродром, куди літаками доправляли офіцерів для нагородження. Особистий водій Гітлера Еріх Кемпка обслуговував на ставці автомобіль «Мерседес» G4.

Єдина споруда, що збереглася майже повністю, — протипожежний басейн. Історик спростовує міф про купання Гітлера у цьому басейні: фюрер боявся глибоких водойм, а вода у басейні не прогрівалася. Єва Браун на «Вервольфі» не бувала жодного разу, хоча Гітлер провів тут загалом понад сто днів.

Колишній співробітник КДБ Вадим Вітковський розповів про свідчення німецького пілота Франца Беренброка, який тиждень провів на ставці у 1942 році. Пілот запевняв, що жодних підземних споруд там не було і бути не могло, оскільки ставку збудували лише за чотири місяці. Експедиція «Гермес» у 1988–1991 роках також не виявила підземних поверхів — лише комунікації та каналізацію.

За словами Швачка, на будівництві ставки використовували працю в’язнів вінницького концтабору, але масових страт на території не було. Перед відступом німці підірвали більшість споруд, заповнивши бункери авіабомбами. Найбільший уламок перекриття комендантського бункера відлетів на 48 метрів. Нині від ставки лишилися фрагменти фундаментів, басейн та залишки конструкцій.