Sonderstab Ukraine: як Берлін прискорює закупівлю зброї для Києва

Підрозділ Sonderstab Ukraine працює в закритому крилі оборонного відомства Німеччини. Співрозмовники називають його своєрідним «партизанським підрозділом», який відіграє центральну роль у забезпеченні військової підтримки Києва. На 2026 рік Німеччина передбачила на цю підтримку 11,5 млрд євро.

Структура діє за скороченими процедурами, на відміну від розгалуженої системи закупівель для Бундесверу. Окремі угоди щодо озброєнь для України вона здатна проводити приблизно за два тижні. Командою керує бригадний генерал Йоахім Кашке, колишній пілот винищувача-бомбардувальника Tornado. За його словами, короткий ланцюг ухвалення рішень дозволяє підрозділу залишатися гнучким і швидко реагувати на потреби Києва.

Sonderstab Ukraine створили через кілька місяців після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Відтоді функції команди неодноразово змінювалися разом із політикою Берліна, який пройшов шлях від обережного постачальника допомоги до одного з головних військових партнерів України.

Роль Берліна особливо помітно зросла після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа різко скоротила американську військову допомогу. За даними Кільського інституту світової економіки, підтримка з боку США за рік впала на 99%. Німеччина почала відігравати провідну роль у спробах Європи компенсувати цей розрив. Загальна вартість німецького військового сприяння від початку повномасштабної війни наблизилася до десятків мільярдів євро — від невеликих ударних дронів до систем ППО вартістю сотні мільйонів євро.

Протягом останнього року Sonderstab також став майданчиком для обміну досвідом між українськими та німецькими військовими й оборонними компаніями. Держави НАТО дедалі більше намагаються перейняти український досвід сучасної війни. Кашке особливо відзначив передові українські технології та значний тактичний і оперативний досвід, накопичений на полі бою.

У перші тижні війни керівництво Міноборони створило ситуаційний центр для стеження за перебігом бойових дій та інформування політичного керівництва. Очолив його німецький військовий Крістіан Фройдінг. За його словами, завдання моніторингу досить швидко переросло у практичне питання про те, як саме Німеччина може допомагати Україні. У липні 2022 року центр перетворили на Sonderstab Ukraine. Фройдінг сформував невелику команду фахівців, яка на початковому етапі фактично працювала цілодобово і позмінно. Минулого року він залишив підрозділ та очолив сухопутні війська Німеччини, однак продовжує підтримувати контакти з Україною.

Спочатку Берлін намагався швидко знаходити зброю через обмін із союзниками: інші країни передавали Україні власне обладнання, а Німеччина обіцяла поповнювати їхні арсенали. Однак досить швидко з’ясувалося, що Києву потрібні й системи, яких узагалі не було на озброєнні європейських армій.

Одним із показових прикладів стали безпілотники німецького стартапу Quantum Systems. Українські військові підключили їх до супутникової мережі Starlink та почали використовувати для виявлення цілей для артилерії. Таку схему застосовували, зокрема, під час боїв навесні 2022 року, коли російські війська неодноразово намагалися форсувати Сіверський Донець. Для німецьких військових це стало прикладом того, як Україна комбінує доступні технології безпосередньо на полі бою.

Після цього Німеччина почала оплачувати безпілотники Quantum Systems для України та закуповувати інше озброєння безпосередньо у німецьких виробників. Схема була простою: Київ формував список необхідного, а Берлін забезпечував фінансування. У Sonderstab дійшли висновку, що довгострокова допомога Україні неможлива без прямого залучення оборонної промисловості. Німецькі компанії також побачили в цьому новий ринок і можливості для розширення виробництва.

Sonderstab отримав репутацію структури, здатної працювати значно швидше за традиційну німецьку систему державних закупівель. Контракти формально укладає український уряд, а не німецька держава. Це дозволяє не проходити всі процедури, які застосовуються під час закупівель для Бундесверу через профільне агентство із приблизно 13 тисячами співробітників.

Важливу політичну підтримку команда отримала від міністра оборони Бориса Пісторіуса, який обійняв посаду на початку 2023 року. Сам Sonderstab залишається невеликим — у ньому працюють менш як 20 людей. Один зі співрозмовників порівняв його атмосферу зі стартапом та зазначив, що команда добре розуміє, які системи справді ефективні, а які лише мають привабливий вигляд і завищену ціну.

Кашке наголосив, що Україна сама визначає, як використовувати виділені Німеччиною кошти. Sonderstab не намагається керувати цими рішеннями або виступати наставником. Водночас команда може допомагати українським представникам встановлювати контакти з німецькими виробниками.

Така модель породила побоювання частини німецьких політиків і бізнесу щодо контролю за витрачанням державних коштів. Кашке заявив, що його команда ретельно перевіряє всі контракти, які оплачуються коштами німецьких платників податків. Ціни порівнюють із ринковими, а в договорах встановлюють конкретні етапи постачання.

Паралельно Німеччина посилює термінову підтримку української протиповітряної оборони. 8 вересня міністр оборони Борис Пісторіус заявив про негайне постачання Україні ракет-перехоплювачів PAC-2 зі складів Бундесверу. Він пояснив рішення необхідністю посилити стійкість України напередодні зими. Берлін також планує збільшити постачання ракет класу «повітря — повітря» та продовжити передачу дронів і далекобійних боєприпасів.

Окрім того, Берлін розширює оборонну та гуманітарну співпрацю з Україною. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та його німецький колега Йоганн Вадефуль обговорили військові проєкти й використання заморожених російських активів. Україна і Німеччина вже започаткували спільне виробництво безпілотників, серед розробок представили БпЛА «Лінза» та дрон «Терміт». Сибіга також відзначив внесок Берліна у посилення української ППО системами Patriot, IRIS-T і Gepard.