Штурмові групи РФ за 7,7 км від Краматорська: аналіз обстановки

На Слов'янському напрямку російські війська продовжують тиск, зосередивши майже всю 3-тю загальновійськову армію (ЗВА) у смузі наступу. Винятком лишається одна бригада — 4-та окрема мотопіхотна. Командування угруповання «Південь» ущільнило бойові порядки армії, зменшивши фронт наступу та ешелонувавши сили вглиб.

Передові позиції противника фіксуються за 7,7 км від Краматорська (район Васютинського) та за 12 км від Слов'янська (район Юрківки й на північний захід від Рай-Олександрівки). Основні зусилля 3-ї ЗВА зосереджені на флангах: уздовж південного берега Сіверського Донця (Резніківка — Каленики — Миколаївка) та по обидва боки траси Е-40 на ділянці Слов'янськ — Бахмут (Привілля — Оріхуватка).

За червень—липень російські підрозділи досягли тактичних успіхів. У районі Калеників — Піскунівки штурмові групи просунулися на північний захід, обходячи Криву Луку з півдня. На північ від Рай-Олександрівки ворог закріпився в лісовому масиві, що дозволило наблизитися до Миколаївки — ключового вузла оборони ЗСУ. Відстань від російських позицій у лісі до південно-східної околиці Миколаївки становить близько 2 км, а від позицій на південь від Кривої Луки — понад 4 км.

Уздовж каналу Сіверський Донець — Донбас противник вів бої за Юрківку та закріпився в Малинівці. Російські штурмові групи просунулися від каналу до східних околиць Васютинського (4,5–5 км), захопили Новомаркове та просунулися на 1,5–2 км на північ від нього. Командування 3-ї ЗВА почало повертати частину сил лівого флангу в бік Краматорська.

Темпи просування окупантів у середньому становлять 4–5 км за два місяці, на окремих ділянках — 6–8 км. Попри це, українським військам поки не вдається повністю зупинити ворога на ділянці від Рай-Олександрівки до Васютинського. Цей район є критичним, оскільки подальше просування росіян відкриває їм найкоротші маршрути до Слов'янська та Краматорська.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від кількох факторів. 3-тя ЗВА має додаткове завдання — сприяти військам 25-ї ЗВА на Лиманському напрямку та 8-ї ЗВА з 3-м армійським корпусом на Краматорському. Це змушує розосереджувати сили, зокрема в бік Дружківки та до Слов'янської ТЕС. Бої за Рай-Олександрівку тривають понад місяць, село повністю не взяте під контроль — українські групи присутні в його південній частині.

Зниження темпів просування росіян пов'язане з виснаженням штурмової піхоти, зокрема 6-ї та 123-ї окремих мотопіхотних бригад. Вони зберігають здатність до невеликих інфільтраційних груп, але частота таких дій зменшилася. Очікується, що в серпні 3-тя ЗВА може отримати підкріплення зі стратегічних резервів, що створить ризик спроби прориву до агломерації. Вирішальним стане вибір командування: зосередитися на сприянні сусідам на флангах чи спробувати власними силами прорватися до Слов'янська та Краматорська.