Росіяни намагаються «перебігати» ЗСУ: огляд Слов'янсько-Краматорського напрямку

На Слов'янському напрямку російські війська у складі 3-ї загальновійськової армії з угруповання «Юг» ведуть наступальні дії в бік Слов'янська на двох основних оперативно-тактичних напрямках: Сіверськ – Слов'янськ (уздовж південного берега Сіверського Донця) та Бахмут – Слов'янськ (по обидва боки траси E-40). Частина сил також діє в напрямку Краматорська, намагаючись вийти на рубіж Василівська Пустош – Васютинське.

Протягом звітного періоду противник досяг значних результатів на низці тактичних ділянок. На ділянці Закітне – Крива Лука передові підрозділи взяли під контроль південний берег річки Сіверський Донець, а штурмові групи зафіксовані на південно-східних околицях села Пискунівка. Активні штурмові дії тривають у напрямках Рай-Олександрівка – Миколаївка та Рай-Олександрівка – Оріхуватка. Попри контратаки ЗСУ, росіяни утримують позиції в лісі на південний схід від Миколаївки, а також проникли малими піхотними групами в ліс на південь від села, приблизно за 1 км від його околиць.

Спроби просунутися від Рай-Олександрівки до Оріхуватки та насосної станції №2 на каналі Сіверський Донець – Донбас поки що безуспішні — противник зміг пройти лише на 0,8–1 км від західних околиць Рай-Олександрівки, після чого зіткнувся з труднощами через відкриту місцевість.

Наступ уздовж дороги Слов'янськ–Бахмут продовжує розвиватися: штурмові групи просунулися від Федорівки Другої вздовж каналу до Юрківки та досягли північних околиць Заповідного. У напрямку Краматорська передові групи намагаються закріпитися на захід від каналу в Тихонівці та Малинівці, аби далі рухатися до Васютинського та Першомар'ївки. Аналогічні зусилля докладаються в напрямку Маркове – Білокузьминівка.

Українські війська поки що не змогли стабілізувати ситуацію на тактичному рівні. Противник зберігає можливість подальшого просування на кількох ділянках одночасно. Командування 3-ї ЗВА, ймовірно, спробує досягти кількох цілей: вийти на рубіж Миколаївка – Стародубівка (район Слов'янської ТЕС), захопити Оріхуватку та насосну станцію №2, а також прорватися на рубіж Василівська Пустош – Васютинське для виходу до Краматорська.

Основними силами передових частин російська армія наразі досягла рубежу Крива Лука – Рай-Олександрівка та вийшла в район на північний захід від Привілля. «Проникнення» в бойові порядки ЗСУ численних штурмових груп створюють так звану «сіру зону» і умови для подальшого просування основних сил, оскільки командування противника швидко нарощує чисельність піхоти в районах, де групи вже закріпилися.

Така тактика є повільною та «вартісною» через значні втрати в особовому складі, особливо від ударних дронів ЗСУ. Проте російське командування застосовує її на максимально широкому фронті, знаючи про дефіцит особового складу в українських підрозділах. Через «розріджені» бойові порядки ЗСУ виникають численні «міжпозиційні простори», які противник намагається використовувати для інфільтрації.

Українське командування не завжди встигає парирувати такі дії через їхню кількість і безперервність. Ефективність дронів обмежується погодними умовами, ландшафтом та контрзаходами противника. Водночас успішне стримування можливе за умови посилення вогневого впливу на «міжпозиційний простір» — зокрема, через мінні поля, наземні сенсори та автоматизовані засоби ураження, об'єднані з дронами в єдиний розвідувально-вогневий комплекс.