ШІ відновив ключ до німецької радіограми часів Другої світової

Радіограму прийняла о 17:30 станція квартирмейстерської служби дивізії СС «Тотенкопф» і внесла до журналу під номером 172. Повідомлення складалося з 82 зашифрованих символів.

Складність полягала не лише в кількості можливих налаштувань машини: для стандартної конфігурації Enigma існувало близько 159 квінтильйонів щоденних варіантів. Архівна копія радіограми містила нечіткі символи, а помилка в одній літері руйнувала правильний ключ.

Дослідження провів Картер Леффер із використанням GPT-6 Astra та паралельних ШІ-агентів. Система проаналізувала пов'язані повідомлення й архівні матеріали, створила власний симулятор Enigma та написала програми для криптоаналізу на Python і C++.

Переломним моментом стала інша радіограма — SIPVX, розшифрована ще 2017 року. У її тексті двічі поспіль згадувалася назва населеного пункту rosenow. Astra припустила, що та сама послідовність могла бути і в нерозгаданому повідомленні. Ішлося про 14 символів — «rosenowrosenow»; решта 68 літер залишалися для незалежної перевірки.

Enigma використовувала кілька роторів, кільця налаштувань і комутаційну панель, тому кожне натискання клавіші змінювало стан механізму. Попередні дослідники мали дані про ключі інших повідомлень того самого дня, але MVUEH за цими налаштуваннями не відкривалася — згодом з'ясувалося, що для неї застосовувалася інша конфігурація.

Ключ Enigma складається з чотирьох параметрів: порядку роторів, положення кілець, стартової позиції та з'єднань на комутаційній панелі. Astra після серії перевірок відновила всі чотири — ротори II–V–III, кільця H–M–F, стартову позицію R–W–D та десять пар проводів на панелі.

«Будь ласка, вкажіть маршрут руху. Я перебуваю в Розенові, Розенові. Негайно дайте відповідь по радіо», — такий зміст має відновлений текст.

Результат перевірив Фроде Вайєруд, дослідник історії німецьких шифрів і автор архіву CryptoCellar. Незалежна перевірка також відтворила відкритий текст із зашифрованої версії повідомлення, використовуючи заявлений ключ.

Система самостійно пройшла кілька етапів: знайшла перспективне повідомлення, зіставила його з іншими перехопленнями, сформувала криптоаналітичну гіпотезу, написала програмне забезпечення та перевірила велику кількість варіантів. Водночас завдання поставила людина, а результат перевіряли дослідники.

GPT-6 Astra — модель, орієнтована на складні багатокрокові дослідження, програмування, наукову роботу та керування комп'ютером.